«Визнання правочинів нікчемними у діяльності лісогосподарських підприємств: позиція податкової, аналіз практики, способи захисту»

УВАГА ! Аналітична стаття автора.  ( Обсяг – 25 сторінок формату А4, шрифт -12)

  У статті проведений поглиблений аналіз практики визнання податковими органами нікчемними угод, що мали місце у практиці  державних лісогосподарських підприємств. Вперше надаються розгорнуті схеми дій податкових органів, що використовуються ними при виявленні нікчемних угод, та визначаються способи попередження таких ситуацій. На прикладах судової практики у публікації показані типові помилки, що мають місце у співпраці лісгоспів з виконавцями лісозаготівельних робіт. Крім того, у статті представлений  повний аналіз позиції захисту лісгоспів від звинувачень податкових органів та надана правова аргументація, що може  бути використана в адміністративних позовах у визнанні дій податківців неправомірними та скасуванні податкових повідомлень-рішень.    

  Мета публікації – попередити можливі фінансові втрати , що можуть статись при податкових перевірках лісгоспів  через донарахування податкових зобов’язань та штрафів.    Для  ознайомлення стаття рекомендована  директорам та головним бухгалтерам лісогосподарських підприємств. 

  Повний текст статті можуть БЕЗКОШТОВНО замовляти абоненти, як мають договірні відносини з автором. Інші підприємства  можуть отримати повний текст  тільки після проведення оплати. Розмір та умови оплати обумовлюються з автором за телефоном, вказаним на сайті.   

Зміст:

Вступ

1.   Що таке  «нікчемна угода» і як її трактує закон ?

2.   Чому податківцям вигідно визнання угод нікчемними  ?

3.   Нікчемні угоди: група ризику

4.   Міф про те, що  «податкові проблеми підрядника лісгосп не цікавлять»

5.    Алгоритми дій податківців при визначенні нікчемних договорів

6.   Як попередити ознаки «нікчемності» при податкових перевірках: практичні поради

7.   Судова практика лісгоспів по нікчемним угодам

8.    Що перевіряють податківці та досліджує  суд  у справах  про нікчемні угоди (з огляду на фактичну сторону справи) ?

9.   Правові позиції, які заперечують аргументацію податкових органів у справах про нікчемність угод (спростування юридичної сторони податкових «нікчем»)

10. Донарахування податку на прибуток по «нікчемній угоді» у ході позапланової невиїзної перевірки підприємства: аргументи захисту

            Вступ

  Останні 6-7 років податкові органи  самостійно, «без суду та слідства», визначають  нікчемними угоди, укладені платниками податків зі своїми контрагентами. При цьому контролери  не визнають правомірність віднесення грошових сум за такими угодами до валових витрат  та податкового кредиту.

  Нова хвиля податкового тиску з використанням «тавра нікчем» сталась   у 2011 – 2012 році, коли  в окремих регіонах адміністративні суди  при розгляді цих суперечок стали відверто  займати позицію податківців.  Нажаль, судова гілка влади  часто не виконує функцію правосуддя у подібних спорах, перетворюючись  на різновид «державного стяжательства»,  подекуди узаконюючи своїми рішеннями  абсурдні вимоги податкових органів. Цьому сприяла досить неоднорідна судова практика, яка  дозволяє  судам без чітких, усталених критеріїв  приймати різні рішення навіть в аналогічних справах.  Втім ситуація не безнадійна, і не дивлячись на складні реалії українського бізнесу, кожне підприємство може якщо не повністю, то багато у чому  убезпечити себе від подібних звинувачень знанням закону та практики.        

  Не обійшла  біда «нікчемних угод» і лісогосподарські підприємства, які активно співпрацюють з приватними сектором. Судова практика переконливо свідчить, що підвищеною  зоною ризику для лісгоспу, де податківці можуть прикріпити «ярлик нікчеми», стали  договори про виконання лісозаготівельних робіт (виконання лісосічних робіт, трелювання деревини, збирання лісового насіння тощо). Як відомо, більшість лісгоспів, у своїй діяльності користується послугами інших суб’єктів господарювання, які виконують різного роду роботи у лісовому господарстві.

  До речі, особливого поширення ця практика набула у 2010 році. Тодішній керівник лісового відомства М.Х.Шершун закликав лісгоспи ширше використовувати підрядні роботи з підприємцями, що перебували на спрощеній системі оподаткування. Навіть  планувалось скорочувати штатних працівників, пропонуючи їм «добровільно» реєструватись підприємцями.  Власне, то була запропонована типова форма мінімізації податків та зменшення витрат, яка закінчилась  у 2011 році у зв’язку з прийняттям  Податкового кодексу, що вже не передбачав єдиний податок  розміром 100 - 200 грн.. Так чи інакше, використання послуг приватних підприємців і зараз широко практикується лісовими підприємствами, адже зменшує  операційні витрати та виробничі ризики.

  Адміністраціям лісгоспів, яких поки що не зачепив  «відносно чесний» спосіб податківцями   «отьема денег» у підприємства  та поповнення за їх рахунок державного бюджету, варто ознайомитись з «нікчемною темою» і  основними способами захисту від подібних зазіхань.

…………………

…………………………

……………………………

Автор - Олег Сторчоус