Петер Гіршбергер (2011 - 2012 роки)

Зміст

1      Загальні відомості про ліси в Україні 3

2      Законодавство та управління. 4

2.1    Лісове законодавство та управління 4

2.2    Лісове законодавство та управління у сфері деревообробки та торгівлі продукцією із деревини 6

3      Ведення лісового господарства. 6

3.1    Лісовпорядча діяльність. 6

3.2    Річна розрахункова лісосіка. 7

3.3    Відведення лісосік. 7

3.4    Обчислення запасу деревини. 8

3.5    Маркування та вимірювання заготовленої деревини. 8

3.6    Внутрішній  контроль лісосік. 8

3.7    Управління та зовнішній контроль. 9

3.8    Продаж круглого лісу. 9

4      Деревообробка. 10

4.1    Лісопильні 10

4.2    Виробництво дерев’яних плит 10

4.3    Целюлозно-паперова промисловість. 11

4.4    Меблі 11

4.5    Столярні вироби. 11

4.6    Виробництво паркету. 11

5      Експорт 11

5.1    Сертифікат походження. 12

6      Незаконна діяльність у лісовому секторі 13

6.1    Порушення правил ліозаготівлі 13

6.2    Праворушення під час перевезення деревини. 14

6.3    Праворушення під час продажу та обробки деревини. 14

7      Пілотний проект з відстежування лісопродукції 14

8      Висновки. 16

9      Рекомендації 17

 

1   Загальні відомості про ліси в Україні

(опущено при перекладі –для українських читачів інформація доступна на сайті ДАЛР http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index )

 

2   Законодавство та управління

 

2.1   Лісове законодавство та управління

Лісовий кодекс України є законодавчою основою для ведення лісового господарства в Україні. Парламент України (Верховна Рада) 8 лютого 2006 року ухвалив Закон України «Про внесення змін до Лісового Кодексу України» No 3404-ІV, який набув чинності  31 березня 2006 року.

 

Основні положення Лісового Кодексу є такими:

 

• Єдине державне управління лісовим фондом;
• Переважна державна власність на ліси;
• Визнання права ведення лісового господарства винятково на умовах постійного лісокористування;
• Взаємодія функцій лісів як екологічно-стабілізуючого фактору, природного ресурсу та засобу виробництва;
• Виняткове право постійних лісокористувачів на лісозаготівлю як завершальну фазу ведення лісового господарства, у тому числі на отримання зиску  від цієї діяльності.
•  

Відповідно до Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України ухвалив такі документи:

 

• Правила лісовідновлення;
• Процедура спеціального використання лісових ресурсів;
• Процедура видачі спеціальних дозволів на  використання лісових ресурсів
• Процедура поділу лісів за породним складом та відведення особливо захищених лісових ділянок;
• Правила поліпшення якісного складу лісів;
• Процедура ведення лісового кадастру та обліку лісів;
• Правила рубок головного користування у гірських лісах Карпат;
• Затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу;
• Положення про державну лісову охорону.
•  

Держкомітет лісового господарства України за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів ухвалив додаткові нормативні документи, зокрема:

 

1. Правила рубок головного користування (затверджено наказом Держкомлісгоспу від 23 грудня, 2009 р., No 364 за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів і затвердженням у Міністерстві фінансів 26 січня 2010 р. за No 85/17380)
2. Інструкція з проведення обліку лісів (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів)
3. Правила обліку, зберігання, заповнення, видачі бланків лісорубного або лісового квитка (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).
4. Інструкція з відведення та таксації лісосік в лісах України (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).
5. Положення про процедуру реєстрації угод з надання прав довгострокового лісокористування   (підготовлений перший проект Положення).
6. Правила оцінки лісових ділянок для використання лісових ресурсів  (підготовлений перший проект Правил).
7. Порядок державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).
8. Інструкція з оформлення (процедурні формальності) державними органами лісового господарства матеріалів про адміністративні правопорушення (переглядається після погодження з Міністерством екології та природних ресурсів).
9.  

Для забезпечення розвитку лісового сектору Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 18 квітня 2006 року No 208-р. «Концепція реформування та розвитку лісового сектору». Концепція спрямована на комплексне забезпечення сталого розвитку та ефективного ведення лісового господарства.

 

a)Органи, відповідні за моніторинг та контроль

Згідно із статтею 28 Лісового Кодексу України Держкомітет лісового господарства є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Його функції включають державне управління, координацію виконання заходів у галузі ведення лісового господарства, а також державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

 

В той же час Лісовий Кодекс України делегує функції виконання вимог природоохоронного законодавства у лісовому господарстві Міністерству екології та природних ресурсів, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київської та Севастопольської міським адміністраціям. Чинне лісове законодавство не визначає обсягу повноважень цих органів  у здійсненні державного контролю.  

 

Згідно з Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. No 1524, Міністерство екології та природних ресурсів здійснює  відповідно  до законодавства державний контроль за додержанням  правил,  нормативів,  норм,  лімітів,  квот,  умов дозволів  та  ліцензійних  умов  у  сфері  використання та охорони природних ресурсів, у тому числі лісів.

 

b)Прогалини лісового законодавства

1. Законодавство у сфері ведення лісового господарства здебільшого зосереджується на виробництві деревини ніж на збереженні лісу.
2. Відповідальність за лісоуправління покладено на два державних органи - Міністерство екології та природних ресурсів та Державна аґенція лісових ресурсів,  а також на місцеві виконавчі органи. Це суперечить статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка одним з основних принципів визначає неприпустимість дублювання повноважень органів  державного нагляду (контрою).
3. Підрозділи  Держагенції лісових ресурсів виконують функції ведення лісового господарства разом з функціями контролю. Таким чином, лісові підприємства планують та здійснюють господарську діяльність, а також контролюють цю діяльність.
4. Необхідно якомога скоріше розробити нові Санітарні правила та затвердити їх у Кабінеті Міністрів, оскільки старі вже не відповідають окремим положенням нової редакції Лісового Кодексу України.
5. Інструкція з таксації та відведення лісосік не відповідає сучасним вимогам (все ще діють положення Інструкції з таксації та відведення лісосік в лісах СРСР, затвердженої наказом Міністерства лісового господарства  СРСР 27 грудня 1968 № 334).  Відповідно до пункту 40 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Державний комітет лісового господарства України затверджує Інструкцію з таксації та відведення лісосік. Ця Інструкція повинна чітко встановити критерії, за якими здійснюється відведення  лісосік для рубок реформування, лісовідновлення, реконструкції та ландшафтних рубок, а також критерії відбору дерев для заготівлі.
6. Необхідно прискорити  підготовку документів для  здійснення державними лісовпорядчими організаціями та обласними лісоуправліннями розподілу лісів  за категоріями захисту і подання їх на розгляд у Державну аґенцію лісових ресурсів та затвердження у Міністерство екології та природних ресурсів. Під час розгляду розподілу лісів на чотири захисні категорії необхідно особливу увагу приділити їх  екологічній значущості. Окремим лісовим територіям необхідно надати найвищій природоохоронний статус із забороною рубок головного користування та інших суцільних рубок на цих ділянках.
7. Закон повинен підтримувати заборону на вилучення земель лісового призначення із лісового фонду крім випадків її вилучення для державних потреб будівництва доріг, трубопроводів та промислових споруд.
8. Лісовпорядчим підприємствам та підприємствам лісозахисту необхідно надати повноваження для здійснення інспекції, тобто перевірки всіх видів господарської діяльності, яку здійснюють лісгоспи та лісництва, видачі адміністративних протоколів та  адміністративних наказів, які зобов’язують припиняти або забороняти рубки із порушеннями положень Інструкції відведення та таксації лісосік або правил про проведення лісозаготівельних операцій.
9. Звітування та контроль за здійсненням господарської діяльності мають бути багаторівневі:  лісничий – лісництво – лісгосп – обласне управління лісового господарства – Державна аґенція лісових ресурсів.

 

2.2  Законодавство та управління у сфері деревообробки та продажу  продукції з деревини

Діяльність всіх підприємств, які займаються деревообробкою, регулюється такими законодавчими актами:

• Лісовим кодексом України
• Господарським кодексом України
• Верховна Рада; Закон України 9 вересня, 2005 р. No 2860-ІV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної  з реалізацією та експортом деревини»
• Кабінет Міністрів України; Постанова від 23 травня, 2007 р. No 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»
• Кабінет Міністрів України; Постанова від 22 жовтня 2008 р. 929 «Про затвердження правил рубок головного користування у гірських лісах Карпат»
• Держкомітет лісового господарства України; Наказ від 23 грудня, 2009 р. No 364 «Про затвердження правил рубок головного користування»
• Держкомітет лісового господарства України; Наказ від 19 лютого, 2007 р. No 42 «Про вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини»
• Кабінет Міністрів України; Постанова від 21 грудня , 2005 No 1260 «Про затвердження тимчасового порядку видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для експортних  операцій»
•  

Крім того, внутрішні відомчі положення міністерств та відомств, які управляють діяльністю деревообробних підприємств, можуть торкатися інтересів інших міністерств та відомств, тому повинні обов’язково узгоджуватися з усіма зацікавленими органами, а потім реєструватися у Міністерстві  юстиції України (наприклад, Наказ Держкомітету лісового господарства України від 19 лютого, 2007 р. No 42 «Про вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» був завізований Міністерством промислової політики України, Міністерство оборони України, Міністерство екології та природних ресурсів та Держкомітетом України у справах регуляторної політики та підприємництва). Такі регуляторні акти застосовуються до всіх суб’єктів господарської діяльності.

 

Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів був запроваджений відповідно до Закону України від 8 вересня 2005 р. No 2860-ІV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з реалізацією та експортом деревини» та Постановою КМ від 21 грудня 2005 No 1260 «Про затвердження тимчасового порядку видачі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для експортних операцій». Законодавчі акти щодо сертифікатів регулюють експорт деревини та перешкоджають експорту незаконно заготовленої деревини. Для експорту деревини та лісоматеріалів експортер зобов’язаний надати всі необхідні документи (лісорубний квиток, товарно-транспортну накладну, залізничну накладну, специфікації та ордер на вирубку лісу) на продукцію, що експортується, у підтвердження її легального походження або виробництва.

 

c)  Органи, відповідальні за моніторинг та контроль

Сектор деревообробки контролюється міністерствам та відомствами, які регулюється цю господарську діяльність (внутрівідомчий контроль), а також іншими державними органами у межах їх повноважень (СБУ, органи правопорядку, аудиторські установи, екологічні служби, управління праці та безпеки на робочому місці, пожежні управління та інші).

Всі суб’єкти господарської діяльності, зайняті переробкою деревин, не зважаючи на форму власності, зобов’язані звітувати про обсяги виробництва та результати господарської діяльності в державні органи статистики. Фінансові звіти подаються до податкових органів, які контролюють додержання податкового законодавства. Інші державні органи у межах своїх повноважень також можуть перевірити подані звіти. Суб’єкти господарської діяльності  відповідають за надійність представлених даних звітів.

 

d)  Прогалини лісового законодавства

 

В Україні практично відсутнє законодавство щодо деревообробки. Лісгоспи та деревопереробні підприємства все ще керуються Інструкцією про облік продукції лісозаготівлі, лісопиляння та деревообробки на держпідприємствах ДКЛГ, затвердженою наказом Держкомітету лісового господарства від 19 грудня 2003 р. № 205. Цей наказ легалізує 24 спеціальні форми звітних документів стосовно лісоматеріалів.

 

Фінансова звітність регулюється загальним законодавством України, зокрема Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність», національними стандартами бухобліку, затвердженими наказами Міністерства фінансів, та іншими нормативно-правовими актами України.

 

Окремих  податкових зобов’язань для суб’єктів господарської діяльності, які порушують конкурентне середовище, не існує. Деякі підприємства працюють на єдиному фіксованому податку, в той час, як інші сплачують податки на загальних підставах, у тому числі податок на прибуток, ПДВ, відрахування до бюджету, пенсійного фонду, фонду соціального страхування тощо. Крім того, існують різні вимоги до звітування. Платники  єдиного податку не звітують про обсяги виробництва у фізичному вимірі, а тільки про їх грошову вартість.

 

Торгівля деревиною також регулюється загальним торговим законодавством України. Єдиним винятком є заборона експорту окремих особливо цінних пород деревини.

 

3.  Ведення лісового господарства

Держкомітет лісового господарства України, у веденні якого знаходиться 7,497.2 тисяч га (68%) українських лісів, має трирівневу структуру управління:

 

• Департамент Державного комітету лісового господарства України;
• Регіональні лісові управління у 24 областях та Республіканський Комітет лісового господарства та полювання АРК;
• Лісогосподарські підприємства.
•  

Лісогосподарські підприємства відповідають за весь комплекс лісового господарства – від посадки ліку до рубок головного користування.  Лісогосподарські підприємства структурно розділяються на лісництва, майстерські дільниці та лісові обходи.  Наразі у системі ДАЛР працює та займається веденням лісового господарства 307 лісогосподарських підприємств (загальною площею 24,421 га), яким підпорядковані 1,667 лісгоспів (загальною площею 4,497 га), 3,226 лісництв (загальною площею 2, 324 га) та 11,849 лісових обходів (загальною площею 633 ha. 

 

3.1  Лісовпорядча  діяльність

Лісовпорядчу діяльність на всій території України здійснює державний проектний інститут Укрдержліспроект. Лісовпорядчі заходи включають:

 

• відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації
• виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів
• інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів,
• визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, а також порядку і способів їх проведення
• обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій
• обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів
• здійснення обстежень і досліджень лісових біологічних комплексів. 
•  

Лісовпорядкування здійснюється з інтервалом у 10 років, оскільки лісовпорядчі проекти розраховані на десятирічний період. Лісовпорядчі проекти затверджуються  державними органами лісового господарства та Міністерством  екології та природних ресурсів і становлять основу для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.

 

Планування та проведення рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Пропозиції  та обґрунтування розрахункових лісосік готуються лісовпорядчими організаціями. Після погодження з постійними користувачами вони подаються до ДКЛГ. Щорічно ДКЛГ подає пропозиції розрахункової лісосіки по кожному постійному лісокористувачу до Міністерства  екології та природних ресурсів для затвердження.

 

Крім базового лісовпорядкування на десятирічний період ведеться безперервне лісовпорядкування, яке є основою для річного планування. Основним завданням лісовпорядкування залишається актуалізація бази даних на підставі безперервних лісовпорядчих робіт. Для вдосконалення технології постійного лісовпорядкування, збільшення ефективності та зменшення витрат відповідальність за більшу частина польових даних наразі передається до спеціалістів лісових підприємств, які кожного року збирають та подають до Держліспроекту інформацію про зміни у лісовому фонді.

 

Національна лісова інвентаризація для отримання комплексних  даних про ліси України ще не проводилася, хоча експерти вбачають її необхідність, особливо у світлі міжнародних угод, таких як Гельсінський процес, Кіотський протокол, а також для звітування у ФАО.

 

3.2  Річна розрахункова лісосіка

 

Лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Згідно зі статтею  71 Лісового Кодексу, заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється. Крім рубок головного користування, Міністерство  екології та природних ресурсів і ДКЛГ затверджують річні обсяги проріджувань та рубок догляду.

 

Дозволи на здійснення рубок видаються у дозвільному відділі районних адміністрацій. Для отримання такого дозволу власник лісу або постійний лісокористувач повинен подати такі документи:

 

• Заява на здійснення рубки головного користування;
• Список обсягів щорічних рубок;
• Перелікова подеревна відомість на рубку;
• Оцінювальна відомість;
• Технічна схема лісозаготівлі;
• Карта лісосіки  (план).
•  

Після отримання дозволу копії вищезазначених документів про відведення та таксацію для рубки головного користування зберігаються у регіональних управліннях ДКЛГ.

 

Деякі види рубок, такі як суцільні рубки лісовідновлення, призначаються комісією у складі лісовпорядчого спеціаліста,  лісопатолога, представника екологічної інспекції, представника регіонального управління лісового господарства та представника лісового підприємства. Після інспекції комісія складає висновок з обґрунтуванням рубки, на підставі якого регіональне управління лісового господарства надає дозвіл на видачу підприємству ліцензії на здійснення рубки (лісорубного квитка).

 

3.3 Відведення лісосік

Відведення лісосік для рубок головного користування здійснюється підрозділами, які відповідають за відмежування лісових ділянок під рубку і їх таксацію. Склад такого  підрозділу визначається власником лісової ділянки або постійним лісокористувачем із затвердженням у регіональних органах ДКЛГ. Зазвичай підрозділ складається з чотирьох осіб: один інженер, два техніки та один робітник.

 

Відмежування лісосік для рубок головного користування для інших видів рубок, зокрема прорідження або санітарних рубок, здійснюється власником лісу або постійним лісокористувачем.

 

Відмежування лісосіки включає:

 

• огляд ділянки на предмет доцільності проведення запланованого заходу;
• прорубування візирів, за винятком сторін, що мають чітко визначені на місцевості розмежувальні лінії;
• встановлення лісогосподарських стовпів та пікетних кілків;
• відмежування не-експлуатаційних ділянок в межах лісосіки
• промірювання межових ліній, вимірювання румбів (кутів) між ними або встановлення координат точок повороту при використанні приладів глобальної системи позиціонування (GPS);
• прив'язка до квартальних стовпів або інших постійних орієнтирів, які позначені у лісовпорядчих матеріалах.
•  

3.4  Обчислення запасу деревини

 

При матеріальній оцінці лісосік визначається загальний запас деревини з розподілом ліквідного запасу стовбурової деревини на ділову і дров'яну. Діаметри вимірюються за допомогою мірної вилки.  Висоти визначаються шляхом заміру вибірково трьох дерев у трьох ступенях товщини за допомогою висотоміру, або вимірюються зрублені модельні дерева. Встановлюється категорія середньої висоти та згідно з цією категорією за допомогою сортиментних таблиць розраховуються запас.

 

3.5 Маркування та вимірювання заготовленої деревини

 

Обсяг заготовленої деревини розраховується шляхом  вимірювання довжини та діаметру ділової деревини. Дров’яна деревина вимірюється визначенням геометричного розміру штабелю. Деревина маркується або штампується шляхом нанесення на  верхній зріз колоди першої літери сортименту та останніх двох цифр діаметру. Обидва зрізи штампуються спеціальним штампом із зазначенням даних про місце рубки та імені уповноваженої особи, яка  здійснювала вимірювання. Потім деревина складається на тимчасовому (верхньому?) складі, обліковується та продається.

 

3.6  Внутрішній контроль лісосік

 

Власники лісових ділянок або постійні лісокористувачі здійснюють контроль якості робіт з відведення, перерахунку дерев та таксації  лісосік під час здійснення цих заходів або після їх закінчення. Цей контроль здійснюється у присутності відповідальних виконавців та включає:

 

• перевірку якості робіт з відмежування лісосік і технічного оформлення матеріалів відведення на виділених лісових ділянках;
•  
• здійснення контрольних переліків лісосік по кожного виду не менше ніж на 3 % від їхньої загальної площі, але не менше двох лісосік
•  

Обсяги контролю встановлюються окремо для рубок головного користування і для інших видів рубок в межах господарств і технічних виконавців. Підбір ділянок для контролю здійснюється статистичним методом або цілеспрямовано, при наявності ділянок зі значним відхиленням від матеріалів лісовпорядкування.

 

Перевірка розташування та розміру лісосік здійснюється тими самими методами та  інструментами, що й відведення. Крім того, перевіряється кількість пнів для різних порід дерев. Однак, неможливо проконтролювати перевищення обсягів на основі пнів, оскільки нормативна документація про перерахунок діаметрів пня та конвертація у діаметри стовбура не розроблена та не затверджена. Існують внутрішні рекомендації ДКЛГ, які можна використовувати тільки для внутрішньої перевірки. У разі переоцінки або недооцінки запасу деревини застосовуються дисциплінарні заходи у зв’язку з неналежним виконанням робіт з відведення лісосіки.

 

3.7  Управління та зовнішній контроль

 

Згідно з Лісовим Кодексом України функції щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів покладені на Кабінет Міністрів України, центральні та регіональні  органи виконавчої влади у сфері охорони природи та лісового господарства, інші центральні та місцеві органи влади.

 

З метою зміцнення державного контролю у 2004 році при Міністерстві екології та природних ресурсів була створена Державна інспекція з охорони, захисту та відтворенню лісових ресурсів. Однак, через  деякий час ця державна установа була ліквідована за рішення Генеральної прокуратури.

 

Фактично, ведення лісового господарства постійно контролюється здебільшого організаціями та органами (лісовими підприємствами та управліннями лісового господарства), діяльність яких пов’язана з лісовим господарством (відомчий самоконтроль) та періодично і частково - органами з охорони природи, аудиторськими органами та  природоохоронною прокуратурою.

 

Інспектування охоплює контроль за дотримання законодавчих вимог, визначених у законодавчих актах ДКЛГ щодо умов ведення лісового господарства, а також кількісних і якісних  показників господарської діяльності. Один з таких актів визначає контроль за повнотою та правильністю відведення лісосік. Ці акти не передбачають перевірку фактичного обсягу лісозаготівлі після закінчення рубки.

 

Відсутність чіткої, зрозумілої та конкретної інформації про фактичні умови ведення лісового господарства підриває намагання здійснювати державний контроль згідно з вимогами Лісового Кодексу України. Втім, широкий загал стурбований екологічною ситуацією. В Інтернеті та у засобах масової інформації повідомляється про правопорушення у сфері охорони природи та лісового законодавства і надаються висновки та рекомендації.

 

3.8  Продаж круглого лісу

 

Круглий ліс продається або безпосередньо на верхньому складі поблизу лісосіки або через аукціони. Торгівля здійснюється кожного місяця через обласну товарну біржу, де державні лісові підприємства виставляють свої лоти. Здебільшого лоти складаються з ділової деревини з незначним обсягом технологічних дров. Більшість паливної деревини продається безпосередньо на лісосіці.

 

Продаж круглої деревини з лісосік створює можливості для маніпулювання кількісними та якісними показниками, таким чином необлікована деревина потрапляє на ринок.

 

Для боротьби з цією хибною практикою окремі лісові підприємства почали продавати деревину на верхньому складі. Це призвело до зростання ціни на деревину на 20 – 30 %, але знизило обсяги продажу на 10 – 25 %. Повідомляється про значну кількість партій деревини, які залишаються непроданими.

 

Продаж деревини на нижньому складі вважається оптимальним заходом, оскільки можна краще контролювати лісозаготівлю, облік та продаж. Однак це збільшує ціну через витрати на транспортування деревини з верхнього на нижній склад.

 

Статтею 19 Лісового Кодексу України 2006 р. постійним лісокористувачам надається виняткове право на заготівлю деревини. За роз’ясненнями ДКЛГ з 2007 року заборонено продавати ліс на корені приватним підприємствам та окремим підприємцям, що збільшило доходи державних підприємств лісового господарства на  40%.

 

Аукціони на продаж необробленої деревини проходять кожного кварталу на базі товарних бірж розташованих  в обласних центрах та створених відповідно до Закону України «Про товарну біржу» та Господарського Кодексу України. В аукціонах мають право брати участь суб’єкти господарської діяльності, які займаються переробкою деревини.

 

Вся необроблена деревина, заготовлена протягом кварталу, виставляється на аукціон за винятком дров, деревини для будівництва, ремонту та інших аналогічних потреб постійних лісокористувачів  згідно з затвердженими кошторисами, деревини за колективними угодами деревина для індивідуального будівництва та ремонту згідно з поданими заявками, деревини для соціальних потреб та призначеної для переробних підприємств постійних користувачів.

 

Для участі в аукціоні покупці повинні подати біржову заявку, додаючи такі документи:

 

• Нотаріально завірену копію свідоцтва про реєстрацію підприємства (юридичної особи або приватного підприємця);
• Нотаріально завірені копії установчих документів;
• Копію свідоцтва платника податків;
• Довідку про обсяги фактично отриманої необробленої деревини за попередній квартал за підписом та печаткою директора підприємства;
• Довіреність, яка уповноважує особу діяти на аукціоні від імені покупця та підписувати контракти;
• Документ, що підтверджує здійснення гарантійного внеску.
•  

Постійний лісокористувач продає круглу деревину на підставі укладеного контракту. Кожна партія деревини супроводжується міжнародною транспортною накладною  і специфікацією (продаж на вантажівках) або залізничною накладною і специфікацією (продаж на залізниці). На вимогу покупця продавець може додатково надати фітосанітарний, радіологічний та інші сертифікати на деревину.

 

Діяльність із заготівлі та продажу здійснюють та контролюють одні й ті ж самі спеціалісти лісового підприємства, які займалися відведенням лісосіки. Вони, також, ведуть документацію про рух лісопродукції:

 

• Первинні записи (кількість колод на лісосіці та ордери на виконання завдання);
• Документи на транспортування лісопродукції (товаро-транспортні накладні);
• Записи про рух лісопродукції (звіти матеріально відповідальних осіб);
• Записи у книзі заготівель лісництва та записи про продаж лісопродукції, що ведуться на підприємстві.
•  

До складу ДКЛГ входить державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції». Завдання Центру полягає у здійсненні моніторингу коливань внутрішніх та зовнішніх ринків та оперативне реагуванні на ці коливання шляхом корегування цінової політики підприємств лісової галузі.

 

4  Деревообробка

Сектор деревообробки, в основному, знаходиться поза сферою дії органів виконавчої влади з функціями управління в лісовому секторі. Виняток становлять лише лісопильні та деревообробні потужності, які належать лісгоспу. Всі інші суб'єкти деревообробної галузі контролюється тільки статистичними та податковими органами. Документи, на підставі яких контролюється деревообробка, включають рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, транспортні документи, платіжні квитанції та квитанції  податкових надходжень.

 

4.1  Лісопильні

 

За даними офіційної статистики в Україні щорічно виробляється від 2 до 2,5 млн. м³. пиломатеріалів Тим не менш, статистичні дані включають тільки великі, середні і малі підприємства зі значними обсягами виробництва. Багато приватних підприємців, які беруть участь у виробництві пиломатеріалів, головним чином, в Карпатському регіоні, не охоплені статистикою.

 

Незважаючи на зниження числа незареєстрованих і, таким чином, незаконних лісопильних потужностей, вони поширені, зокрема, в Карпатському регіоні. Незареєстровані лісопилки працюють в тіньовому секторі без дозволу та легального працевлаштування своїх працівників. Оскільки ринок лісопродукції не є прозорим, і кожного ріку лісова охорона та правоохоронні органи виявляють певну кількість випадків незаконних рубок, можна припустити, що незаконно заготовлена деревина також використовується у виробництві пиломатеріалів. Цій ситуації сприяло розпорошення виробництва пиломатеріалів за участю підприємців на спрощеній системи оподаткування та бухгалтерського обліку.

 

4.2  Виробництво деревних плит

У 2009 році в Україні працювало 9 заводів ДСП, 2 заводи ДВП та 6 заводів з виробництва фанери. Всі потужності приватні або колективні. Плитне виробництво, в основному, розташоване у західному регіоні України.

 

В українській статистиці відсутні дані про обсяги деревини, переробленої в плитному виробництві. В той же час ці обсяги можна обчислити, виходячи із загальних обсягів виробництва за допомогою середніх коефіцієнтів перерахунку. У 2009 р. приблизно:

 

• 2,330,000 м³ деревини використано для виробництва 1,295,000 м³ ДСП,
• 180,000 м³ деревини використано для виробництва 23,500 м³ ДВП
• 320,000 м³ деревини використано для виробництва 108,000 м³ фанери.
•  

Інформація про роль тіньового сектору та використання нелегально заготовленої деревини у плитному виробництві відсутня, однак цей ризик не можна виключати. У виробництві ДСП та ДВП здебільшого використовується хвойна деревина. У загальному обсязі виробництва технологічної деревини частка хвойних порід складає лише 25 % - 30 %, а це недостатня кількість сировини для виробництва вищезгаданих обсягів плит.

 

4.3   Целюлозно-паперова промисловість

В Україні працює близько 100 підприємств з виробництва паперу, картону та виробів з них. З урахуванням переробних, дослідницьких, монтажних і спеціалізованих торговельних організацій у галузі працює понад 300 підприємств, на яких зайнято близько 30000 працівників. Всі целюлозно-паперові підприємства перебувають у приватній власності.

 

Для виробництва паперу і картону в Україну, головним чином, використовується  вторинне волокно. Потужності целюлозного виробництва в Україні є незначними, а тому і обсяги деревообробки в целюлозно-паперовій промисловості є низькими. У 2009 році вони загалом склали до 120 000 м³. У зв'язку з низькими обсягами споживання малоймовірно, що целюлозно-паперова промисловість відіграє важливу роль в придбанні незаконно заготовленої деревини з тіньового сектора.

 

4.4  Меблі

Згідно із статистикою понад 2,000 підприємств в Україні виготовляють меблі. Більшість з них невеликі за розмірами, і тільки 260 меблевих підприємств відносяться до великих та середніх.

 

Меблева промисловість є одним з основних споживачів дерев’яних плит. Ламіновані плити ДСП, ДВП та фанерна дошка є основними матеріалами для виробництва меблів в Україні. Меблі з ​​масиву деревини майже не виготовляються. На думку фахівців меблевої промисловості щорічно меблева галузь використовує до 500 000 м³ деревини та пиломатеріалів.

 

Оскільки у меблевій промисловості в першу чергу використовується оброблена деревина, зокрема дерев'яні дошки, і в меншій мірі, пиломатеріали та фанера, безпосередня закупівля незаконно заготовленої необробленої деревини відіграє в цьому секторі незначну роль. Тим не менше, імпорт меблів без відповідного митного оформлення значно впливає на «затінення» меблевого ринку і стримує вітчизняне виробництво меблів. За даними різних джерел, обсяги імпорту меблів перевищують обсяги, наведені в офіційних даних імпорту від 2 до 2,5 разів.

 

4.5  Столярні вироби

Майже немає статистичних даних щодо обсягів виробництва столярних і теслярських виробів. Статистика інформує тільки про виготовлення дерев'яних вікон, дверей,  віконних рам та порогів. Обсяг виробництва в 2009 році склав 2005800 м².

 

4.6  Виробництво паркету

Потужності з виробництва паркету поширені у всіх лісових районах в західних, центральних і північних регіонах України, в основному, неподалік від лісопильного виробництва. У 2009 році українська промисловість виробила 3015200 м² паркетної дошки та 493 000 м² паркетних панелей. Іншої інформації про виробництво паркету, зокрема кількість підприємств в області, категорії власності, обсяги переробки деревини, кількість працівників або сума сплачених податків, немає.

 

5  Експорт

 

У  1990х роках українські виробники круглої деревини та пиломатеріалів орієнтувалися на експортні ринки, що було спричинено низькою купівельною спроможністю споживачів на внутрішньому ринку, різницею у цінах на внутрішньому та зовнішньому ринках та податковими пільгами для експортерів. Обсяги експорту лісопродукції швидко зростали. Спостерігається чітка тенденція зниження експорту круглого лісу та зростання експорту пиломатеріалів та іншої продукції деревообробки (дошка, фанера тощо). Експорт технічної деревини (балансів та іншого) є низьким. Хоча обсяги її виробництва високі, рівень споживання на внутрішньому ринку є незначним. Пошук зовнішніх споживачів технічної деревини був та залишається  стратегічним напрямком лісового сектору в України доки на внутрішньому ринку не виникне стійкий попит на цю продукцію, а це за прогнозам станеться не раніше ніж через 10-15 років. У цій ситуації законопроект щодо заборони експорту деревини низької якості є необґрунтованим.

 

Обсяги експорту державних підприємств лісового сектору зростають в ціновому вимірі, але його частка в загальному обсязі експорту коливається в межах 18-22%, оскільки  попит на внутрішньому ринку постійно зростає разом із щорічними обсягами лісозаготівлі.

 

В останні роки лісові підприємства Державного комітету лісового заготовляють близько 12.0-12.5 млн. м³ деревини. Із загального обсягу заготовленої деревини 1,2-1,8 млн. м³ обробляється власними потужностями і близько 2,7 млн. м³ продається на зовнішньому ринку. 2,3 млн. м³ експорту – це круглий ліс, у тому числі понад 60% технологічної деревини низької якості та баланси. Решта деревини реалізується на внутрішньому ринку Україні.

 

Згідно із статистичними даними ФАО, у 2009 році Україна експортувала в загальному обсязі  2,6 млн. м³ круглого лісу і 1,3 млн. м³ пиломатеріалів. В структурі експорту 52% експортованого круглого лісу і 82% пиломатеріалів були хвойних порід. Основною країною призначення для українських круглого лісу э Туреччину,  на яку припадає близько чверті експорту круглого лісу. Тим не менш, ключовим ринком для українського круглого лісу є Євросоюз. Приблизно дві третини з круглого лісу експортується в одну з 27 країн ЄС. Основними країнами призначення в ЄС э Австрія, Польща, Румунія, Швеція, Італія, Угорщина, Болгарія та Словаччині. Що стосується експорту пиломатеріалів, основними країнами призначення є Італія, Угорщина і Німеччина, потім Туреччина та Польща.

 

5.1  Сертифікат походження

 

Для експорту деревини потрібен спеціальний документ – сертифікат походження. сертифікат походження було запроваджено у квітні 2006 р. Він включає таку інформацію:

 

• Номер сертифікату
• Код регіону
• Назва лісгоспу, звідки походить деревина
• Короткий опис деревини, у тому числі породний склад, обсяг, довжина та якість
• Експортер
• Документи, що додаються до сертифікату
• Печатка та підпис регіонального лісничого
•  

Одна копія сертифікату надається експортеру, друга зберігається у відповідному лісгоспі. Лісгосп надсилає електронну копію сертифікату до митниці у реальному масштабі часу.

 

Хоча сертифікат має захисну голограму, приблизно 5 % сертифікатів є підробленими. Як  свідчать працівники лісового консультаційного центру, незаповнений бланк сертифікату продається на чорному ринку за 500$.

 

6  Незаконна діяльність у лісовому секторі

Необхідно розрізняти два види правопорушень. Перший – це несанкціоновані рубки місцевим населенням. Другий – це правопорушення за участю працівників лісгоспів.

 

Рівень несанкціонованих рубок місцевим населенням у деяких регіонах є дуже високим. Наприклад, під час весняної перевірки (контрольні відвідування) в деяких лісогосподарських підприємств або їх підрозділах виявляються тисяч кубометрів незаконно заготовленої деревини. В розрізі всіх лісогосподарських підприємств ця проблема не є дуже гострою. Всі несанкціоновані рубки, що здійснюються населенням (95%), реєструються як правопорушення, скоєні невстановленими особами, а відповідні документи передаються в міліцію для розслідування та виявлення порушника. Несанкціоновані рубки та інші види порушень лісового законодавства з боку місцевого населення не розглядаються у зв'язку з їх низькою шкалою –  розглядаються лише випадки незаконних рубок і спроб легалізації деревини з боку юридичних осіб.

 

Правопорушення з боку персоналу лісгоспів мають три напрямки:

 

I.          Порушення правил лісозаготівлі.

II.         Правопорушення під час транспортування деревини.

III.         Правопорушення під час продажу та переробки.

 

6.1  Порушення правил лісозаготівлі

 

1. Заниження діаметрів  під час відведення лісосік
2. Заниження технічної якості деревини під час відведення лісосік
3. Зміна межі лісосіки
4. Заміна виду лісокористування (наприклад, під виглядом очищення лісу від сухих гілок заготовлюється ділова деревина, в ході вибіркових санітарних рубок, санітарних рубок і суцільних лісовідновних рубок, які дають доступ до лісових ресурсів,  вирубається якісні дерева)
5. Порушення порядку здійснення заходів (наприклад, рубка небезпечних дерев, які можуть бути за межами лісосіки, під час підготовки лісосіки)
6. Використання документів для отримання і легалізації незаконно добутої лісопродукції  (наприклад, дозволи на вирубку використовують для легалізації незаконно добутої деревини, особливо на кордонах з іншими регіонами).
7. Заготівля необхідної деревини без необхідних документів
8. Заготівля деревини до передачі лісосіки підприємцю, який здійснює рубку.
9.  

Крім того, є певні види несанкціонованих рубок, які у різних комбінаціях та у невеликих обсягах мають місце у лісгоспах:

 

• Незаконний продаж виявленої незаконно заготовленої деревини;
• Рубка дерев лісовою охороною для власних потреб через межу лісосіки, на якій рубку здійснює підприємець;
• Несанкціонована рубка необхідної деревини працівниками лісгоспу після реєстрації незаконної рубки невідомим порушником з втратою деревини (без конфіскації);
• Інспекція працівниками ДАЛР лісокористувачів інших відомств із свідомим завищенням фактичних обсягів незаконно заготовленої деревини для легалізації власних надлишків;
• Місця, де була здійснена несанкціонована рубка, в подальшому легалізуються видачею дозволів на проведення суцільних рубок лісовідновлення або суцільних санітарних рубок.
•  

 

6.2   Правопорушення під час перевезення деревини

 

Після заготівлі деревина перевозиться на склад, де вона перевантажується та постачається клієнтам. У вантажних накладних та рахунках-фактурах зазначається якість, кількість, обсяги та вартість лісопродукції.  Під час транспортування можуть мати місце такі правопорушення:

 

1. Незначні порушення порядку реєстрації деревини на складі: відсутність штампу, надписів на колодах, неточності записів.
2. В рахунках-фактурах зазначається значно більша кількість деревини, ніж вміщує транспортний засіб.
3. Заниження якості деревини
4. Записи в документах абсолютно правильні для наглядових органів та для дальніх перевезень але після розвантаження деревини транспортні накладні та рахунки-фактури повертаються з водієм до складу та використовуються для наступної партії лісоматеріалів. В день може бути декілька таких поїздок. Це метод легалізації незаконно добутої лісопродукції.
5. Записи в документах абсолютно правильні для наглядових органів та для дальніх перевезень але після розвантаження деревини транспортні накладні та рахунки-фактури знищуються та виписуються нові згідно з документами, що надходять з лісосіки. Нумерація виправляється.
6. Доставка незаконно добутої лісопродукції транспортом на невеликі відстані для переробки без реєстраційних номерів та без документів.
7. Має місце реєстрація незаконно добутої лісопродукції для її перевезення, тобто замість реєстрації та отримання незаконно добутої лісопродукції для її відправки на зберігання лісова охорона просто продає її як легальну.
8. Є випадки «втрати документів»  на лісопродукцію зі складу внаслідок природного лиха, наприклад, повені.

 

6.3  Правопорушення під час продажу та обробки деревини

 

Після того, як деревина потрапляє у переробку, відстежити її походження практично неможливо. Деревина може потрапити туди у будь-який описаний вище спосіб через пряму закупівлю без документів, через закупівлю деревини в інших регіонах України або із закордону (наприклад, з Росії).

 

Підприємці часто працюють з деревиною з інших регіонів або пояснюють цим надлишки деревини. Підроблені документи можуть потрапити на підприємство з інших регіонів. Згідно з цими договорами підприємці можуть отримувати копії дозволів на рубку, транспортні накладні та рахунки-фактури на необхідну кількість деревини.

 

Іноді до уваги не береться коефіцієнт перерахунку деревини внаслідок втрат під час переробки, наприклад, коли походження пиломатеріалів підтверджується документально та співпадає з обсягом круглої деревини.  Не в усіх випадках це можна пояснити передовою технологією переробки. Приблизно 20% підприємців мають нове обладнання,  решта працює на старому обладнання із значними втратами деревини під час переробки.

 

Має  місце фальсифікація документів, у тому числі митних. Органи правопорядку займаються розслідуванням таких випадків.

 

Виробництво мебельної та паркетної заготовки пояснюється використанням низькоякісної деревини. Такі технологічні процеси дійсно існують, але у значно меншому обсязі ніж рапортується (приблизно 10%). Підприємці прив’язують експортні документи до документів, які мають на руках.

 

В деяких областях та регіонах частка тіньового сектору сягає 20-30 %. Такі обсяги здатні вплинути на цінову політику на деревину в області та регіоні, особливо на окремі породи деревини.

 

Конкурентна позиція лісогосподарських  підприємств може зазнати впливу від значних обсягів незаконно добутої деревини, яка реалізується за цінами, нижче цін, встановлених лісгоспами.

 

Оскільки значна частина тіньового сектору розташована у сільській місцевості, де окрім лісозаготівлі та переробки деревини більш немає виробництва, тіньовий сектор грає досить помітну соціальну роль для місцевого населення.

 

Втім, він чинить негативний вплив на економіку окремого регіону та країни в цілому, оскільки відсутні відрахування у бюджет та  соціальні фонди.

 

7  Пілотний проект з відстежування лісопродукції

 

В рамках Державної аґенції лісових ресурсів  Консультаційний центр лісової галузі розробив комплексну електронну систему на основі інформаційних технологій для відстеження руху лісопродукції. Наразі система перевіряється на 200 підприємствах державного лісового фонду на базі пілотного проекту (це близько половини всіх державних підприємств лісового господарства). У квітні 2012 року всі лісогосподарські підприємствами ДКЛГ повинні впровадити цю систему. У жовтні 2012 року система відстеження руху деревини стане обов'язковою для всіх інших міністерств, які беруть участь в управлінні лісовим господарством.

 

Основними елементами системи відстеження руху лісопродукції є бирки із штрих-кодами, якими позначають колоди, мобільні пристрої та центральний сервер, де збираються всі дані. Мобільні пристрої, бирки із штрих-кодами та обладнання постачаються австрійською компанією Latschbacher[a].

 

Ці бирки із штрих-кодами розроблені для використання винятково для Консультаційного центру та мають захист від підробки. Крім того, якщо бирки ламаються, їх вже неможливо повторно використовувати після зняття з колоди. Всі штрих-коди є персоніфікованими, що допомагає уникнути зловживань через можливість  відстежувати відповідних працівників. Бирки із штрих-кодами кріпляться за допомогою спеціального молотка на лісосіці одразу після рубки та відповідно на верхньому складі  перед навантаженням на транспортний засіб.

 

В той же час дані про кількість колод, обсяги, показники якості та штрих-код заносяться у мобільний пристрій. Мобільний пристрій марки Nautiz X3 характеризується високою швидкість передачі даних (процесор 806 MHz Xscale) та значною пам’яттю  (256 MB of SDRAM) та (512 MB Flash storage). Дані передаються у реальному масштабі часу через мобільну телефонну мережу до лісгоспу та через сервер до центрального офісу у Києві. Мікро-прінтер роздруковує квитанцію  прямо на лісосіці для контролю за введеними даними. Для уникнення заниження даних інформаційна система у центральному офісі автоматично порівнює введені дані з даними відповідного лісорубного білету. У разі невідповідностей, система попереджає центральний офіс та лісгосп. Лісгосп повинен дізнатися про причини невідповідності. Перехресна перевірка центральним офісом запобігає проявам корупції.

 

Коли колоди навантажені на транспортний засіб, штрих-коди на них скануються та автоматично видається транспортний квиток із зазначенням кількості колод, обсягу та якості деревини. Транспортний квиток містить код QR, в якому зазначаються зразки штрих-кодів завантажених колод. Контрольні підрозділи використовують інший тип мобільного пристрою для сканування та зчитування QR- кодів. На підставі штрих-кодів, що містяться у коді QR, контрольні підрозділи можуть перевіряти, чи дійсно на транспортному засобі знаходиться колоди за зазначеним зразком. Це дає можливість швидко перевірити відповідність транспортної документації фактичному вантажу. Оскільки зразок штрих-коду прихований у коді QR, персонал на лісосіці, водій та покупець не в змозі визначити колоди, які  належать зразку. Ця процедура допомагає уникнути повторного використання одних і тих самих транспортних документів для декількох вантажів.

 

Аґенція інвестувала у створення системі відстеження  деревини 2.7 млн. євро. Первинні витрати для середнього підприємства площею 25,000 га складає 20,000 євро, у тому числі перший набор бирок із  штрих-кодами. Втім, за оцінками Консультаційного центру наразі від 5 % до 10 % деревини заготовляють незаконно та реалізують на тіньовому ринку. Таким чином, запровадження системи відстеження лісопродукції може щорічно давати лісовому сектору додаткових дохід у 19.6 млн. євро на рік.

 

8  Висновки

 

Незаконна діяльність в українському лісовому секторі є актуальним питанням. На думку експертів частка тіньового сектору на ринку деревини в деяких регіонах коливається від 10 до 30%. Виключення нелегальної деревини з ланцюжка поставок істотно збільшить доходи держави, а також зменшить негативний вплив на навколишнє середовище внаслідок  незаконних рубок. З огляду на регламент ЄС у сфері лісопродукції, який набуває чинності 3 березня 2013 р. перевірка легальності походження деревини є надзвичайно важливим кроком для збереження ЄС як ключового ринку для експорту українського круглого лісу та пиломатеріалів. Регламент ЄС у сфері лісопродукції забороняє постачання незаконно заготовленої деревини на ринок ЄС і вимагає від торговців, які поставлять лісоматеріали на ринку ЄС вперше, проходити комплексну  юридичну та фінансову перевірку для того, щоб звести до мінімуму ризик потрапляння нелегальної деревини в ланцюжок поставок.

 

Система відстеження руху лісоматеріалів, розроблена Консультаційним центром лісової галузі,  є важливим елементом у заходах і вилучення незаконно добутої деревини з ланцюжка поставок. Крім того, система централізованого збирає інформацію про виробництво і запаси деревини наявні для продажу, що є основою для підвищення економічної життєздатності та задоволення попиту споживачів. Проте, навіть це комплексна система відстеження не може виключити всіх видів незаконної діяльності в лісовому секторі, якщо вона не підтримується низкою додаткових заходів.

 

Система відстеження руху лісоматеріалів надає свідчення того, що деревина із штрих-кодами заготовлена відповідно до певного лісорубного квітка. Оскільки лісорубний квиток видається на основі даних відведення лісосіки, які поступають у систему відстеження, це повністю виключає незаконні дії під час такого відведення, такі як заниження даних про якість та кількість деревини. Втім, система відстеження ускладнює легалізацію деревини, отриманої  від такої діяльності, особливо якщо відповідальність за відведення лісосіки, заготівлю та продаж покладається не на одну, а на декілька осіб. Крім того, слід ввести офіційне зобов’язання використовувати сучасні пристрої GPS для визначення лісосік, додаткового маркування дерев для рубки у районі кореню для того, щоб підрозділ контролю міг перевірити правильність заготовки саме помічених дерев.

 

Оскільки наразі відсутні законодавчі вимоги про обов’язкове запровадження системи відстеження на національному рівні в усіх лісах України, ця система не може надати свідчення, що колода без штрих-коду походить  з нелегальних джерел, оскільки така колода може походити з лісгоспу, де система штрих-кодів ще не запроваджена. Крім того, необхідно враховувати, що митні органи наносять на імпортовану лісопродукцію штрих-коди для усунення другого джерела, де легальна лісопродукція залишається немаркованою. Тільки коли вся лісопродукція з легальних джерел буде обов’язково маркуватися штрих-кодами, стане очевидним, що немаркована деревина добута незаконним шляхом.

 

Система відстеження забезпечує комплексні функції контролю транспортування деревини, такі як зразок штрих-коду, прихований в QR-коді для доведення відповідності транспортних документів фактичному вантажу. Втім, наразі тільки працівники лісгоспу мають сканер для здійснення цієї функції контролю. Таким чином, контроль за транспортом на основі зразків штрих-коду обмежено сферою повноважень працівників. Після того, як вантаж з лісопродукцією виїхав за межі лісгоспу, інші контролюючі органи, наприклад міліція не зможуть надійно довести відповідність транспортної документації наявному вантажу. Крім того, в секторі деревообробної не контролюється легальність походження деревини. З метою запобігання перевезення транспортом незареєстрованої деревини на переробку, виконавчий орган повинен бути мати уповноваження регулярно контролювати закупівлю лісопродукції підприємствами  деревообробної галузі. У першу чергу необхідно вжити відповідних заходів для реєстрації незареєстрованих лісопильних та інших деревообробних підприємств  та переведення їх на легальну основу з урахуванням їх економічної та соціальної ролі в деяких сільських місцевостях.

 

Ключовою проблемою обмеженого виконання вимог лісового законодавства в Україні, ймовірно, є той факт, що функції контролю та функції господарювання у лісовому секторі належить одній і тій самій державній структурі. Таким чином, управління часто зводиться до внутрішнього контролю, який несе в собі ризик, того що іноді він використовується скоріше як інструмент для покарання непопулярних співробітників, ніж для дотримання лісового законодавства та правил в лісовому секторі в цілому. Для поліпшення дотримання лісового законодавства та запобігання  конфлікту інтересів  настійно рекомендується розмежувати функції господарювання та  контролю між двома окремими структурами.   Крім того, необхідно переглянути чинне законодавство, усунути недопрацьовані  норми та підкреслити лісоохоронну функцію, особливо на заповідних територіях.

 

Звичайно навіть добре продумані закони та системи контролю  не в змозі одразу усунути всі зловживання у лісовому секторі. Втім, зменшення обсягів незаконної діяльності збільшить доходи лісгоспів, а згодом і заробітну плату відповідальним працівникам. Зарплата, яка адекватно відповідає вартості лісових ресурсів, за які відповідають працівники, є можливо найбільш ефективним заходом для подолання правопорушень, оскільки відпаде необхідність додаткового заробітку у тіньовому секторі.  

 

9  Рекомендації

З метою покращення виконання лісового законодавства в Україні та вилучення незаконно добутої лісопродукції з ланцюжка поставок стисло окреслюємо такі рекомендації:

 

• Функції контролю в лісовому секторі повинна здійснювати структура, діяльність якої не пов’язана з господарськими та комерційними функціями.
• Відповідальність за відведення лісосіки, лісозаготівлю  та  продаж лісопродукції необхідно розділити між декількома особами або підрозділами.
• Систему відстеження руху лісоматеріалів, розроблену Консультаційним центром лісової галузі, необхідно запровадити в усіх державних відомствах, які займаються веденням лісового господарства. Якщо і митниця маркує лісоматеріали штрих-кодами, тоді стає очевидним, що немаркована деревина має нелегальне походження.
• Для надання свідчень при здійснені польового контролю слід ввести офіційне зобов’язання використовувати сучасні пристрої GPS для визначення лісосік та додаткового маркування дерев для рубки у районі кореню.
• Технологію відстеження руху лісопродукції необхідно передати до інших відомств, наприклад міліції з метою контролю транспорту за межами лісової території.
• Закупку деревини деревообробними підприємствами необхідно регулярно контролювати уповноваженими виконавчими органами.
• Необхідно вжити відповідних заходів для реєстрації незареєстрованих лісопильних та інших деревообробних підприємств  та переведення їх на легальну основу.
• Необхідно переглянути чинне законодавство, усунути недопрацьовані  норми та підкреслити лісоохоронну функцію, особливо на заповідних територіях.
• Згодом із зростанням доходів внаслідок зниження правопорушень необхідно підвищити і зарплати  відповідальним працівникам, і тоді відпаде необхідність додаткового заробітку у тіньовому секторі.

 

 

Джерело - ФЛЕГ  WWF