При уважному ознайомленні з сайтом Мінекології, в розділі «Нормативна база» ( категорія – «Регуляторні акти», підкатегорія – «Проекти регуляторних актів») можна знайти досить цікавий для лісівників документ – проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Санітарних правил у лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил". Текст документу розміщений на сайті міністерства  ще 28 березня цього року, а його розробником виступила Державна екологічна інспекція України спільно з Мінекології України.   Відмітимо, що у  мережі інтернет відсутні дані про скерування проекту для погодження/візування до уповноважених міністерств і відомств – Держпідприємництва, Держлісагенства, Мінагрополітики, Мінфіну, Мінюсту.

 

    Варто згадати, що «новий» варіант цього документу вже існує. Так,  у 2012 році  Мінагрополітики своїм Наказом №136 від 21.03.2012 року затвердило «Санітарні правила в лісах України», розроблені фахівцями Держлісагенції, але до цього часу прийнятий  наказ залишається недіючим. Причина  криється у правовій площині  – міністерський наказ  не може скасувати урядову постанову. Проте  Кабмін досі не відмінив  власний нормативний акт, у зв’язку з чим Постанова КМУ №555 від  27.07.1995 року зараз залишається чинною.    

 

    Про те, що існуючі  санітарні лісові правила містять в собі багато спірних проблем, в останні роки висловлювались багато фахівців. Лісоводи та екологи  погоджуються з необхідністю внесення змін до чинних Санітарних правил в лісах України, які  затверджені урядовою постановою ще вісімнадцять років тому. Об’єктивно, що за цей період накопичилось багато зауважень та пропозицій щодо вдосконалення цього вкрай важливого для  галузі документу. Адже нагадаємо, що у порівнянні із 1995 роком обсяги санітарних рубок у вітчизняних лісах зросли у сім  разів. Така ситуація  надає фахівцям  достатньо приводів для аналізу нормативного регулювання у цій сфері.  

 

    На засіданні спостережного комітету проекту ФЛЕГ-2, що відбувся 12 листопада цього року у Представництві Світового банку, – начальник відділу ПЗФ та рослинного світу Держекоінспекції України  Комарчук С.С. зазначив, що  інспекція виступає за суттєве  посилення контролю за проведенням санітарних рубок. За його словами, при необхідному виході ділової деревини у межах 35%, на сьогодні лісівники отримують при санітарних рубаннях до 60-70 % ділових сортиментів. Посадовець вважає, що  санітарні рубки перетворились у відвертий спосіб заготівлі деревини потрібної якості, який не враховує екологічні вимоги охорони лісів.

 

    Здебільшого, його слова підтверджується дослідженнями, що проведені консультантом Світового банку Михайлом Попковим у рамках проект ФЛЕГ.  На думку дослідника, «у переважній кількості ВСР проводяться необґрунтовано з точки зору лісової науки, їх проведення перешкоджає збереженню та відновленню біологічного різноманіття лісів, законодавча процедура призначення та проведення ВСР створює ідеальні умови для їх трансформації у пошукові рубки…». На жаль, про зловживання працівників лісового господарства при призначенні та проведенні ВСР/ССР також свідчить судова практика (вирок 1 (Тячів), вирок 2 (Полтава), вирок 3 (Лохвиця), вирок 4 (Великий Березний) тощо).        

 

     В сукупності це вказує, що змін потребує в першу чергу лісівничі норми, на підставі яких плануються та призначаються санітарно-оздоровчі заходи. Логічно, що для кардинальних нормативних змін у такій непростій сфері потрібно залучення досить широких кіл.

 

      Однак, судячи по змісту проекту, Держекоінспекція не тільки  вирішила зробити  це  тихцем, але й одноособово – без залучення науковців, громадськості, зацікавлених відомств, аналізу наукових розробок в цій галузі.  При цьому  майже не був врахований зміст затверджених, але не діючих Санітарних лісових правил в редакції Наказу Мінагрополітики №136. По факту, у порівнянні з Постановою КМУ №555 від 27.07.1995 року, у розроблений проект  здебільшого внесені  «косметичні» норми, які стосуються порядку проведення контролю за плануванням та проведення СОЗ.   

 

    Більш того, екологічні контролери вирішили сумістити в  одному документі несумісні норми – лісівничі вимоги до проведення санітарних заходів та окремі процедурні норми щодо подання звітності до  контролюючого органу.   Навіть сама назва для лісового господарства  вийшла «неформатна»:  з таким же успіхом можна було б до всіх лісівничих правил рубок додати «та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил». Це суперечить  відомчому наказу, яким користується  екологи – Наказу Мінекології №464 від 10.09.2008 року, що врегульовує порядок проведення перевірок щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

 

Основні «новації», що пропонують екологи, наступні

-  включення своїх представників (екоінспекції) при плануванні санітарно-оздоровчих заходів;

• запровадження окремих планів проведення СОЗ на територіях ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення;
• картка пробних площ (додаток 2) суттєво деталізується за обсягом включених відомостей;
• лісгоспи повинні протягом тижня з дати затвердження планів СОЗ подавати зведену відомість лісонасаджень, що потребують СОЗ (додаток 3) до територіального органу Держекоінспекції;
• у разі необхідності проведення ССР на лісових ділянках, незапроектованих лісовпорядкуванням, включення їх до плану СОЗ повинно погоджуватись Мінекології;
• при відборі дерев для СОЗ у матеріалах відведення лісосік повинні обліковуватись окремо сухостійні, вітровальні та захаращеність лісу;    
• при призначенні ВСР враховується не тільки матеріали лісовпорядкування, але й згідно окремого документа – повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 4);
• в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення дерева з рідкісними декоративними, та іншими властивостями крони і стовбура до ВСР не призначаються, якщо вони мають, ознаки патології, але немає небезпеки її поширення;
• до складу спеціальної комісії, що має обстежувати лісонасадження, які потребують ССР, повинен входити представник держекоінспекції;
• встановлена форма акту обстеження насаджень, що потребують ССР;
• в залежності від площі ділянки, де планується  ССР, визначено кількість  пробних площ (від однієї до трьох) та запропонований інший шлях визначення ступеня пошкодження ділянки – закладання кругових площадок постійного радіусу;
• проектом не передбачене положення про те, що  дозвіл на проведення ССР повинен видаватись ОУЛМГ;
• дещо збільшені обсяги мертвої деревини, за яких повинна здійснюватись ліквідація захаращеності;

-          при ліквідації захаращеності підлягають збереженню окремі повалені дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи, про що має бути вказано у матеріалах відводу та лісорубному квитку;

-          ліквідація захаращеності повинна проводитись позачергово у захисних смугах залізниць і автодоріг, в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції;

-          під час проведення вибіркових та поступових РГК, рубок формування та оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану (у  чинних дозволяється проводити  рубку дерев III і IV категорій стану);

-                  не передбачена норма про заборону складання біля дерев зрубаних стовбурів, сортиментів;

 

    Як бачимо, крім окремих прогресивних норм, основна кількість новел  проекту  має на меті посилення контролю за призначенням та проведення санітарних рубок. Крім того, екологи вирішили залишити без змін санкції за порушення при проведенні СОЗ, у редакції, що передбачають  чинні Правила. Суперечливість окремих з них була яскраво  продемонстрована у 2011 році при розгляді адміністративних справ за позовами Івано-франківських лісгоспів до обласної держекоінспекції.

    

    Додам, що кожний бажаючий може надіслати свої пропозиції та висловити авторам все, що думає про розроблений проект шляхом надсилання зауважень на адресу  юридичного відділу Держекоінспекції України, за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп.2, тел. 521-20-34, 521-20-55.

 

 

Автор – Олег Сторчоус

 

 

 

НИЖЧЕ   ДОДАЄТЬСЯ   ТЕКСТ   ПРОЕКТУ

(з додатками до проекту Постанови можна ознайомитись на сайті Мінекології):

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від ____ __________ 2013 року № _____

 

 

Санітарні правила у лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил

 

 

1.Загальні положення.

 

1.1     Санітарні правила в лісах - це сукупність норм здійснення санітарно - оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, виявлення осередків шкідників: хвороб лісу їх локалізації і ліквідації, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, громадянами та здійснення державного контролю за додержанням правил у сфері лісокористування у межах України.

 

1.2       Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень у максимально короткі строки за умови недопущення негативного впливу на довкілля. Вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається: шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

 

1.3     Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно оздоровчих заходів визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, затверджених в установленому порядку та оцінки санітарного стану лісових насаджень, визначеної державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів і постійними лісокористувачами.

 

1.4    До санітарно-оздоровчих заходів належать:

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

ліквідація захаращеності;

профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;

захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.

1.5    Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає: застосування найефективніших методів і технологій:

запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень;

особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів;

збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

 

1.6 Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх категорій.

Санітарно-оздоровчі заходи в лісах у межах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», інших нормативно-правових актів у цій сфері та цих Правил.

Санітарно-оздоровчі заходи, в тому числі в межах територій природно-заповідного фонду плануються власниками лісів, постійними лісокористувачами за участю спеціалістів лісозахисту, територіальних органів Держекоінспекції в межах повноважень, на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду

План проведення санітарно-оздоровчих заходів (додатки 1, 1.1 та 1.2 до цих Правил).

У разі необхідності проведення суцільних санітарних рубок на лісових ділянках, не запроектованих лісовпорядкуванням, включення їх до плану санітарно-оздоровчих заходів погоджується Мінприроди.

План проведення санітарно-оздоровчих заходів затверджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства, а на територіях природно-заповідного фонду місцевого значення - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, загальнодержавного значення з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Лісокористувачі зобов'язані в тижневий термін після затвердження Планів санітарно-оздоровчих заходів інформувати про це територіальні органи Держекоінспекції за зведеною відомістю (додаток 3).

Призначення та проведення заходів на ділянках, які потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, але не включених до затвердженого плану проведення санітарно-оздоровчих заходів, здійснюється в порядку, передбаченому цими Правилами.

 

1. Орган, що затвердив план на проведення санітарно-оздоровчих заходів, контролює дотримання вимог цих Правил в частині щодо її призначення та проведення.
2. Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня по жовтень - не пізніше одного місяця) до початку їх проведення:

у насадженнях, пошкоджених пожежею, - не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння;

у листяних насадженнях, - за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явиш та техногенних впливів.

Насадження пошкоджені кореневою губкою, - з розрахунку проведення рубки тільки в морозний період (листопад - березень).

 

1. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників.

 

1.  Відбір дерев для санітарно-оздоровчих заходів на лісових ділянках, проводиться за участю лісничого або його помічника, головного природознавця в межах установ природно-заповідного фонду. Сухостійні, вітровальні дерева та захаращеність у матеріалах відведення лісосік обліковуються окремо.

 

2. Вибіркові санітарні рубки.

 

2.1 Вибіркові санітарні рубки здійснюються власниками лісів та постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ, техногенного впливу та іншого шкідливого впливу запасом 5 і більше кубічних метрів з гектара за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 у пристиглих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0,4 в інших деревостанах.

З метою збереження цінних насаджень орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органів Держлісагентства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів можуть визначати іншу повноту деревостанів та запасу, що вирубується з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону, за винятком насаджень, зниження повноти яких призведе до втрати їх біологічної стійкості.

 

2.2   Вибіркові санітарні рубки призначаються власниками лісів та постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, повідомлення про появу ознак погіршенню санітарного стану лісових насаджень (додаток 4 цих Правил), складеного лісничим або його помічником на підставі санітарного та лісопатологічного обстеження (додаток 7.1).

 

1. Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами.

 

1. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, провадиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев.

При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, яке охоплює більше 50% периметра стовбура, а у вологих умовах - обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).

2.5      Вибіркові санітарні рубки на ділянках пошкоджених пожежею розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують: на весняних - до 1 липня, ранньолітніх - до 1 серпня, пізньолітніх - до 1 грудня поточного року.

 

2.6   Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева.

 

1. Термін розробки ділянок пошкоджених пожежею площею 5 і більше гектарів може бути продовжений до 3 місяців органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства.

 

1. У насадженнях, пошкоджених вітром, до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Розробка розпочинається одразу і, як правило, завершується - до 1 травня, у разі весняного пошкодження - до 1 липня, ранньолітнього - до 1 серпня.

 

1. У насадженнях, пошкоджених снігом і ожеледицею, рубці підлягають дерева з пошкодженням стовбура та не менш як 2/3 їх крони. Рубка цих дерев здійснюється негайно після виявлення і завершується - до 1 липня поточного року.

 

1. Дерева, заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають рубці у травні або на початку червня із завершенням вирубування не пізніше початку липня, літньої фенологічної підгрупи - у серпні із завершенням в осінньо-зимовий період.

 

1. Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан цих дерев, кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи.

Дерева, заселені стовбуровими шкідниками за місцевим типом, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 2.14 і 2.16 цих Правил.

Якщо кількість видів стовбурових шкідників значна, відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найнебезпечніших шкідників.

 

1. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє і листогризучих шкідників провадиться після відновлення хвої (листя).

 

1. Шкала категорій стану дерев наведена у додатку 5 до цих Правил.

 

1. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, опеньком та стихійними природними явищами, а також: у листяних насадженнях, уражених опеньком, рубці підлягають дерева III - VI категорій стану. За наявності в осередках кореневої гнилі, підвищеної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться з урахуванням термінів їх розвитку.

 

1. У насадженнях, пошкоджених смоляним раком - сірянкою, рубці підлягають дерева, в нижній частині крони яких рана охоплює більш як 2/3 периметра стовбура, з жовтіючою хвоєю та заселенням стовбуровими шкідниками.

 

1. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, рубці підлягають дерева IV - VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід - дерева III категорії. Відбір для рубки провадиться, коли на деревах є листя, а вирубування - в осінньо-зимовий період.

 

1. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці, а також листяних порід відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться у разі пошкодження ранами більш як 1/2 периметра стовбура.

 

2.18   У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами. Життєздатні дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

У насадженнях осики, берези і верби, пошкоджених гнилевими хворобами стовбурів, вибіркові санітарні рубки проводяться лише в лісах, що мають санітарно-гігієнічне значення.

Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх груп підлягає реконструкції.

 

1. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III - VI категорій стану) і всихання, а в лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчих, захисних лісах, проводиться обрізування пошкоджених гілок.

 

1. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура і кореневих лап підлягають рубці, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить третину і більше периметра стовбура, а кореневих лап - половину і більше їх наземної поверхні.

 

2.21    Відведення лісосік під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, яка потребує санітарної рубки.

В рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення дерева з рідкісними декоративними, та іншими властивостями крони і стовбура до рубки не призначаються, якщо вони мають, ознаки патології, але немає небезпеки її поширення.

 

3. Суцільні санітарні рубки.

 

3.1     Суцільні санітарні рубки проводяться власниками лісів та постійними лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

 

3.2    Суцільні санітарні рубки, проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.

У разі необхідності проведення суцільної санітарної рубки на ділянках включених до плану для проведення вибіркових санітарних рубок їх призначення та проведення здійснюється відповідно до цих правил.

 

3.3     Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органом Держлісагентства за вимогою власника лісів, постійного лісокористувача.

До складу спеціальної комісії входять: представник органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіального органу Держлісагентства, представник територіального органу Держекоінспекції, інженер-лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник власника лісів, постійного лісокористувача, а також лісничий або його помічник.

Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду до складу спеціальної комісії включаються представник органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Спеціальна комісія в натурі обстежує ділянку та визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки та її площу, про що складається акт обстеження насадження (додаток 7 до цих Правил) відповідно з результатами лісопатологічного обстеження на пробних площах (додаток 7.1).

В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та її строків, а також пропонуються способи та методи лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.

Зазначений акт, не засвідчений підписом представника однієї зі сторін, а на територіях природно-заповідного фонду без представника органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, є недійсним.

Для визначення ступеня пошкодження насадження площею:

до 3,0 га в характерному місці закладається одна пробна площа прямокутної форми, на якій проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев головної породи, або шляхом закладання до 8 кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра;

від 3,1 до 5,0 га - дві пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо, або 8 - 10 кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра;

понад 5,0 га - три пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо, або 11 і більше кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра.

Загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження. Закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (релаекопічних) здійснюється відповідно до вимог законодавства з питань таксації лісу.

Для визначення ступеня пошкодження насаджень на територіях природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.

Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.

Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ, форма якої наведена у додатку 2 цих Правил.

Під час здійснення обліку на пробній площі обов'язково зазначається заселеність дерев ІІІ - VI категорій стану стовбуровими шкідниками і ураженість їх хворобами.

Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками.

Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком 2 цих Правил.

 

3.4    На територіях природно-заповідного фонду суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства, а на територіях природно-заповідного фонду місцевого значення - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, загальнодержавного значення з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

 

3.5    Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.

У разі проведення суцільних санітарних рубок у насадженнях включених до розрахунку рубок головного користування, обсяг затвердженої розрахункової лісосіки в поточному або наступному році зменшується на обсяг ліквідної деревина від цих рубок.

 

4. Ліквідація захаращеності.

 

4.1     Ліквідація захаращеності здійснюється лісокористувачами шляхом прибирання природно поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі).

 

4.2     На територіях природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється з врахуванням вимог проектів організації території об'єктів природно - заповідного фонду та положень про них, що не суперечать чинному законодавству.

Ліквідація захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Захід проводиться окремо, якщо проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, у лісах де проведення рубок головного користування забороняється при наявності більше ніж 3 метрів кубічних на 1 гектар мертвої деревини, в інших лісах – більше 5 метрів кубічних на 1 гектар.

Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

 

4.3       У лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, захисних смугах уздовж залізниць і автомобільних доріг та інших особливо цінних лісових насадженнях ліквідація захаращеності проводиться позачергово.

 

4.4 Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу плануються та здійснюються на підставі вимог і рекомендацій Мінагрополітики.

 

5. Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.

 

5.1    Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді лісоматеріалів або стовбурів) залишається на місці її заготівлі на строк більше 10 календарних днів, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом:

суцільного (для хвойних порід) або часткового (для листяних порід) корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі згідно з вимогами відповідних стандартів;

обробки круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено.

Спосіб захисту деревини визначається власниками лісів та постійними лісокористувачами.

 

5.2    Заходи для запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.

 

5.3    Заселені шкідниками лісоматеріали або стовбури негайно окоруються з подальшим спалюванням кори чи обробляються відповідними інсектицидами.

Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.

5.4. Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших залишків деревини.

 

5.5     Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини:

у період з 1 жовтня по 31 березня - до 1 квітня, а в гірських лісах Криму і Карпат - до 15 квітня;

у період з 1 квітня по 30 вересня - протягом 10 днів з дня її заготівлі включно.

 

5.6      Перевезення лісоматеріалів, заселених стовбуровими шкідниками, допускається тільки після їх корування або обробки інсектицидами.

 

6. Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів.

 

6.1. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану.

 

6.2    Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків зі складом) і підлісок при цьому зберігаються.

Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

 

1. В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб порубкові рештки підлягають обов'язковому спалюванню.

 

1. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.

 

1. Зберігання деревини в лісі допускається за умови додержання вимог, зазначених у пунктах 5.1-5.4 розділу V цих Правил.

 

1. Дерева (деревостани), що передаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів та постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.

Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев І і II категорій стану не досягає 75%.

 

6.7   До початку проведення заготівлі живиці та деревних соків у насадженнях вирубуються сухостійні та всихаючі дерева, а також ліквідується захаращеність.

Якщо у насадженнях, де ведеться підсочування, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад, власниками лісів та постійними лісокористувачами за участю інженера-лісопатолога державного спеціалізованого лісозахисного підприємства встановлюються причини цього явища. Спеціальна комісія, передбачена пунктом 3.3 розділу III цих Правил, оцінює санітарний стан насадження та приймає рішення про необхідність припинення підсочки, здійснення оздоровчих заходів або проведення дострокової рубки.

 

7. Санітарні вимоги в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції.

 

7.1 У лісах, що належать до санітарно-гігієнічних та оздоровчих категорій, а також в інших насадженнях, які використовуються з рекреаційною метою, постійні лісокористувачі регулюють рекреаційне навантаження шляхом організації території, а також вживають санітарно-оздоровчих та інших заходів для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання цих насаджень.

 

1. Під час здійснення всіх видів рубок вирубуються переважно фаутні і сухостійні стовбури, залишаючи дерева з рідкісними декоративними властивостями, навіть за наявності ознак патології, які не ослаблюють їх життєздатності та не створюють загрози зовнішньому середовищу, про що робиться відмітка в матеріалах відводу дерев під рубку та в лісорубному квитку.

 

1. На територіях природно-заповідного фонду, в лісах населених пунктів та зелених зон, в особливо цінних лісових масивах, поряд з виконанням вимог цих Правил може проводитись індивідуальний захист дерев: лікування ран, зрізання окремих усохлих і пошкоджених гілок, вилучення плодових тіл грибів, пломбування дупел тощо.

 

8. Державний контроль за дотриманням Санітарних правил у лісах і відповідальність за їх порушення.

 

8.1      Державний контроль за дотриманням цих Правил здійснюється Держекоінспекцією, Держлісагентством та їх територіальними органами відповідно до покладених на них завдань.

8.2    Постійні лісокористувачі щорічно подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також спеціалізованим лісозахисним підприємствам і станціям санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, зазначають основні порушення цих Правил, заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та територіальні органи Держлісагентства надсилають Держлісагентству узагальнені санітарні огляди разом з річним звітом.

 

8.3    За вчинені підприємствами, організаціями, установами та громадянами порушення цих Правил встановлюються такі розміри стягнень за заподіяну шкоду:

за проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту (міжрайонного інженера лісопатолога), а також на територіях природно-заповідного фонду без представника уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці - десятикратна нормативна вартість зрубаної деревини;

за не вивезення з лісосіки деревини в установлений термін або залишення її на місцях рубок, на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень (за винятком деревини, зрубаної під час лісовпорядкування, проведення наукових досліджень, інших вишукувальних робіт), якщо залишена деревина не захищена від шкідників та хвороб - двократна нормативна вартість цієї деревини;

за несвоєчасне очищення або з порушенням вимог лісового законодавства місць рубок від порубкових залишків, захаращення просік, доріг, смуг, завширшки 30 метрів, що прилягають до лісосік - за кожний гектар неочищеної або захаращеної території - половина нормативної вартості деревини, зрубаної з одного гектара лісосіки (сплата суми стягнення не звільняє лісозаготівельника від проведення очищення місць рубок у визначені терміни);

за порушення термінів проведення санітарних рубок - трикратна нормативна вартість деревини, що підлягає вирубуванню;

за несвоєчасне виявлення лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання 25 і більше відсотків листя, хвої: у листяних насадженнях - нормативна вартість, а у хвойних - двократна нормативна вартість деревини втраченого у зв'язку з цим приросту насаджень (додаток 6 цих Правил).

 

 

________________________________