09.12.2012 набрав чинності Закон України № 5462 від 16.10.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» (законопроект № 10222 від 16.03.2012 року). Автором законопроекту виступив народний депутат Мирошниченко Ю.Р.(фракція Партії регіонів).
Прийнятим нормативним актом внесено зміни до 80 законів та 6 кодексів. Серед іншого зазнала змін стаття 241 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка визначає посадових осіб лісового господарства, що уповноважені розглядати справи, про адмін. порушення, передбачені статтями 49, 63-70,73,75,77,188-5 КУпАП. Нагадаємо, що згідно ст. 255 КУпАП, ці ж посадові особи наділені правом складання адмін. протоколів.
Якщо раніше стаття 241 мала назву «Органи лісового господарства», то тепер називається «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства». Від імені цього органу розглядати справи про адмін.. правопорушення і накладати стягнення зараз мають право:
1. керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (тобто - голова ДАЛ РУ);
2. його заступники (тобто – заступники голови ДАЛ РУ);
3.головні лісничі (очевидно, що ця посада стосується тільки рівня держлісгоспів);
4.старші інженери та інженери; ( звертаю увагу у прийнятій статті не вказуються, які це інженери: лісового господарства, охорони та захисту лісу чи інші ? );
5. командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів;
6. лісничі;
7. помічники лісничих,
8. майстри лісу.
Прийнята редакція статті свідчить, що коло посадовців, які уповноважені розглядати справи істотно зменшилось. Так, серед вказаного переліку відсутні керівники державних лісогосподарських/лісомисливських підприємств, всі посадові особи територіальних органів лісового господарства та навіть начальник (із своїми заступниками) відділу охорони та захисту лісів центрального органу лісового господарства.
Як вказано вище, законодавець вирішив дозволити всім старшим інженерам та звичайним інженерам лісгоспів розглядати справи про лісопорушення. Нагадаємо, що раніше це могли робити тільки старші інженери та інженери з охорони і захисту лісу. Тут слід звернути увагу, що начальники відділів ОЗЛ держлісгоспів не мали і зараз не мають права складати протоколи і виносити постанови, хоча це дозволяється іх підлеглим – інженерам з ОЗЛ.
На нашу думку, хоча КУпАП і дозволив «старшим інженерам та інженерам» складати протоколи та розглядати справи про адмін. порушення в сфері лісового господарства, це не означає, що відтепер, приміром, інженер зі збуту можу притягати лісопорушників до адмін. відповідальності. Тут слід зважити на норми Положення про державну лісову охорону (затв. Постановою КМУ №976 від 16.09.2009 року) залишаються поки що чинним. Цей нормативний акт також уповноважує посадових осіб державної лісової охорони повноваженнями складати протоколи та розглядати справи про адмінпорушення. Перелік посад додатку до згаданого Положення передбачає, що до держлісохорони відносяться тільки дві категорії інженерів: відділів лісового господарства та охорони і захисту лісу.
Однак враховуючи невизначеність законодавства з цього питання, не варто зараз дозволяти інженерам відділів лісового господарства займатись адмінпрактикою. Краще до надання офіційних роз’яснень від цього утриматись. Повністю обґрунтованим видається позиція залишити вказані повноваження в компетенції інженерів з ОЗЛ, тим більше це прямо передбачено їхніми посадовими обов’язками.
Деяких змін зазнала ст. 242 КУпАП, яка визначає посадових осіб, які уповноважені розглядати адмін. справи, що пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства та полювання, передбачені ст. 50, ч.1 ст. 85, 91-2, 188-5 КУпАП.
Стаття отримала нову назву: «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства». З переліку осіб, які уповноважені розглядати цю категорію справ виключені всі посадові особи територіальних органів виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання. Це означає, що начальник ОУЛМГ, його заступник, спеціалісти відділів мисливського господарства управління вже не мають права займатись адмін. практикою, притягуючи винних мисливців до адмін.. відповідальності.
Безперечно, що коментована стаття у новій редакції сформульована нечітко, але з її змісту можна зробити висновок, що законодавець дозволив Державному агентству лісових ресурсів уповноважувати підлеглих посадових осіб (в тому числі – ОУЛМГ) розглядати адмін. справи в сфері порушень правил полювання. Таке повноваження може бути надано посадовцям ОУЛМГ наказом голови ДАЛ РУ. Однак ситуація до кінця незрозуміла, тому тут також варто дочекатись відповідного роз’яснення з боку Агентства.
Висновки:
1. З 09 грудня 2012 року директори державних лісогосподарських підприємств не мають права складати протоколи та виносити постанови про накладення адміністративних стягнень у справах про лісопорушення (ст. 49, 63-70,73,75,77,188-5 КУпАП). Складання ними вказаних документів означає незаконність дії цих документів, що тягне безумовне скасування винесених постанов органами прокуратури та судами.
Щодо мисливського господарства:
Оскільки найменування «керівник» не виключено з переліку ст. 242 КУпАП, у директорів держлісгоспів залишаються повноваження складати протоколи за порушення правил полювання (ч. 1 ст. 85, ст. 50, 91-2, 188-5 КУпАП).
2. Через правову невизначеність компетенції інженерів щодо розгляду адмін. справ, що виникла зі змінами до ст. 241 КУпАП, рекомендується поки що не наділяти інженерів ЛГ повноваженнями складати протоколи/виносити постанови. Правильним буде зачекати надання офіційних роз’яснень Держлісагенством. Крім того, раніше усталену практику з розгляду адмін.справ варто залишити в компетенції інженерів з ОЗЛ.
3. Посадові особи обласних управлінь лісового та мисливського господарства відпер не мають права оформлювати протоколи та розглядати справи про лісопорушення. Оскільки їх позбавлено такого правового інструменту, вони вже не вважаються органом оскарження вищого рівня (ст. 288/ КУпАП) стосовно адмінпрактики державних лісогосподарських підприємств, тому вони не мають права скасовувати постанови посадових осіб держлісгоспів.
Відтак, якщо лісопорушник вирішить оскаржувати винесену головним лісничим лісгоспу постанову про накладення адмін. стягнення, він повинен звернутись зі скаргою до Держлісагенства, а не до ОУЛМГ, як було раніше.
Щодо мисливського господарства.
Також позбавлено прав розгляду справ про адмін.порушення правил полювання посадовців ОУЛМГ. Втім, уповноважити на це своїх підлеглих з територіальних органів Держлісагенству дозволяється.
Олег Сторчоус