(Публікація видана в рамках проекту підтримки  проекту Проект технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR)

     

      У травні 2016 року в галузі експорту деревини стався конфлікт, який за рівнем резонансу й наслідків можна назвати найбільш масштабним за весь час української незалежності. На виконання рішення, ухваленого місцевою виконавчою владою, із 13 травня по липень 2016 року в Закарпатській області біля державного кордону України затримані понад 200 вагонів із деревиною. Значна частина з них відправлена до пункту призначення лише наприкінці 2016-го. Надалі протягом року на залізничних пунктах пропуску Закарпаття митні органи проводили затримки практично всіх вагонів із деревиною для їхнього ретельного митного огляду. В засобах масової інформації конфлікт отримав назву «дров’яний скандал», а зупинені на кордоні вагони стали називати «вагонами Москаля», за прізвищем голови Закарпатської ОДА.

     

     Особливістю цієї досить нетипової суперечки був статус її сторін. Ініціатором конфлікту стала Закарпатська обласна державна адміністрація разом із Закарпатською митницею ДФС України, з другого боку – в його заручниках опинились понад три десятки лісогосподарських підприємств Київської, Житомирської, Львівської, Волинської, Чернігівської, Тернопільської та Хмельницької областей, що експортували деревину залізничним транспортом. Абсолютна більшість затриманих вагонів із деревиною належала до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Проте вантажовідправниками декількох  були комунальні підприємства Львівської та Чернігівської областей, що не підпорядковуються Держлісагентству. Лісове відомство та залізничний монополіст – ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» – стали вимушеними учасниками подій.

 

             За наслідками судових розглядів, ініційованих за позовами залізниці щодо відшкодування витрат, пов’язаних із користуванням вагонами, рішеннями судів лісгоспи зобов’язали сплатити залізниці майже 17 млн грн. В свою чергу, потерпілі лісгоспи в порядку подачі регресних позовів до суду стали стягувати  витрати із Закарпатської митниці ДФС як винуватця затримки вагонів. Станом на 15 грудня 2017 року загальна сума регресних стягнень із державного бюджету (прим.: на час підготовки цього дослідження судові рішення не набрали законної сили) становила майже 4,6 млн грн.

 

            Усього, за приблизними підрахунками, конфлікт став підставою для подання понад 100 адміністративних і господарських позовів, які розглядалися судами різних інстанції протягом 2016–2017 років. У десятках адміністративних і господарських справ відкрито касаційне провадження.

 

         Ужгородським міськрайонним судом та Апеляційним судом Закарпатської області розглянуто майже 70 справ про адміністративні правопорушення за протоколами, складеними посадовцями Закарпатської митниці ДФС за ст. 483 Митного кодексу України (порушення митних правил). Однак абсолютна більшість (50 із 64) із них були закриті за відсутністю складу правопорушення, а деревина іншої товарної позиції, ніж 4401, виявлена в незначній кількості лише у шести з 93 обстежених вагонів (інформація отримана за даними справ про адміністративні порушення).

 

        Загалом, за попередніми  підрахунками, цей спір призвів до проведення понад 1000 судових засідань у судах різних юрисдикцій та інстанцій. (Інформація про судовий розгляд рішень отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень. – авт.).

       Зважаючи на рівень і масштаби безпрецедентного конфлікту, виникла необхідність його дослідження та оцінки правових позицій сторін.

 

І. Причини та підстави виникнення конфлікту

 

         Причиною конфлікту стало розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації №236 від 13.05.2016 року «Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області», відповідно до якого Закарпатській митниці ДФС України доручено «під час митного оформлення документів на експорт деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) керуватися вимогами державних стандартів ДСТУ-3243 та ДСТУ 3071-95, а саме: «розміри дров обмежені довжиною 1 метр з максимальним відхиленням по довжині від -0,05 до + 0,10, можуть бути в корі, так і без кори. Дрова товщиною від 16 до 26 см повинні бути розколоті на дві частини, товщиною від 28 до 40 см – на чотири частини, товщиною 42 см і більше – на кількість частин, при якій найбільша лінія розколу по торцю будь-якої частини не має перевищувати 22 см». Зазначалось, що «у випадку, якщо експортована продукція під час митного оформлення викликає сумніви щодо відповідності ДСТУ-3243-88, працівникам митниці необхідно отримати офіційний експертний висновок Закарпатської торгово-промислової палати».

 

          Відповідно до вимог технічного регламенту – ГОСТу (у тексті розпорядження помилково вказано – ДСТУ) 3243-88 «Дрова технічні умови» допускається двозначне тлумачення довжини дров паливних, а саме: максимальна довжина дров визначається в 1 метр. Проте ГОСТ містить примітку, що «за вимогою споживача, допускаються дрова кратних довжин. При цьому максимальні відхилення по довжині встановлюють від -0,05 до +0,10 м». Таким чином, ГОСТ 3243-88 допускає продаж дров, довжина яких становить 2, 3, 4, 5 і навіть більше метрів у цілому (нерозколотому) стані.

 

           Видане розпорядження №236 фактично заборонило митне оформлення дров паливних, довжина яких перевищує 1 м. Вказувалось, що дрова паливні слід відправляти на експорт лише розколотими. Оскільки практично вся деревина у вагонах, які до травня 2016 року перетинали державний кордон у режимі експорту, мала довжину понад 1 м, це обумовило припущення щодо невідповідності деревини задекларованим даним. Тобто, розпорядженням обладміністрації Закарпатську митницю ДФС фактично зобов’язали отримувати висновки обласної ТПП при огляді всіх вагонів із дровами.

 

         Нагадаю, що 9 квітня 2015 року був ухвалений Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді, який набрав чинності 10 липня 2015 року. Відповідно до його вимог (ст. 2), з 1 листопада 2015 року було тимчасово, строком на 10 років, заборонено вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД), окрім деревних порід сосни, мораторій на вивезення якої почав діяти із 1 січня 2017 року. Тож після запровадження мораторію експорт української деревини опинився в центрі громадської уваги, особливо у прикордонних областях.

 

        Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, круглий ліс при митному декларуванні підлягає класифікації на дві основні категорії: паливну деревину (код за УКТЗЕД 4401 10) та діловий круглий ліс (коди за УКЗЕД 440320, 440340, 440390). Органи митниці здійснюють контроль правильності класифікації круглого лісу, поданого до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

 

       До товарної позиції 4403 УКД ЗЕД, що має назву «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою, або заболонню, або грубо окантовані, або неокантовані» щодо якої був запроваджений мораторій, відносяться: лісоматеріали для розпилювання; стовпи для телефонного й телеграфного зв’язку, а також для ліній електропередач; незагострені й нерозщеплені гідробудівельні колоди, вішки, стійки, жердини й опори; копальневі пропси; колоди, незалежно від того, розщеплені вони на чотири частини або ні, для варіння целюлози; круглі колоди для виготовлення шпони й тому подібне; колоди для виготовлення сірників, дерев’яного начиння. Натомість дрова паливні віднесені до іншої товарної позиції 4401 УКТ ЗЕД, що має назву «Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля» та включає паливну деревину переважно у вигляді: 1) полін, зазвичай із корою; 2) розколотих колод або полін; 3) сучків, в’язок хмизу, необроблених гілок, стовбурів деревини, що в’ються, пеньків і коренів дерев. Основне призначення цієї деревини – для спалювання. Згадані лісоматеріали не підпадають під дію тимчасового мораторію на вивезення деревини, що почав діяти із 1 листопада 2015 року. Варто підкреслити, що до товарної позиції 4401 УКТ ЗЕД не належать лісоматеріали для розпилювання (ділова деревина, пиловник), оскільки вони віднесені до коду 4403 УКТ ЗЕД.

 

         Проте, зважаючи на зовнішні технічні якості дров паливних (які можуть бути не ламані, не колоті, не сучкуваті і не скривлені, не завжди сухостійні та при поверховому огляді нефахівці можуть і не помітити зовнішні вади), ця деревина, маючи значну довжину (тобто понад 1, 2 метри і більше), візуально може сприйматися пересічними громадянами, що не розуміються на особливостях якісних характеристик деревини, як пиловник чи інша ділова деревина. Фахівцям відомо, що для розмежування крупномірної паливної деревини (діаметрами від 14 см і більше) від пиловника слід проводити поштучне візуальне обстеження кожної колоди на наявність вад (виявлення ядрової гнилі, висоти сучків, глибини пошкоджень тощо), що вимагає їхнього вивантаження із напіввагонів.

 

        Варто особливо підкреслити, що поштовхом для видачі розпорядження ОДА №236 передувало суспільне обурення тим, що вагони з деревиною перетинали кордон. Як підстава для його ухвалення, у преамбулі до розпорядження Закарпатської ОДА №236 від 13.05.2016 року були зазначені звернення громадян і підприємств до обласної адміністрації.

 

       З огляду на Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», експорт такої деревини переважна більшість зацікавленої громадськості стала сприймати як відверту контрабанду, що здійснюється вітчизняними лісогосподарськими підприємствами. Тобто, вивезення за кордон ділової деревини під виглядом дров паливних. Сюди слід додати здійснення цілком законного (станом на травень 2016 року) експорту пиловника соснового. Про згаданий, досить суттєвий виняток із норм закону, широка громадськість здебільшого не знала. Тож у результаті створеного «когнітивного дисонансу» між загальною обізнаністю про заборону експорту деревини, який не враховував правових нюансів зазначеної заборони, та загальними спостереженнями за концентрацією вагонів на прикордонних станціях сформувався хибний стереотип про те, що відправники цієї деревини вчиняють незаконні дії.

 

 

ІІ. Хронологія конфлікту

 

         На виконання розпорядження ОДА №236 від 13.05.2016 року, десятки вагонів, завантажених деревиною, Закарпатська митниця ДФС одразу стала зупиняти на пунктах пропуску «Чоп», «Павлово», «Мукачево» та «Батьово» відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (переважно, це була територія залізничної станції «Батьово-Сортувальна», пункт контролю «Батьово» митного посту «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС).

 

28 травня 2016 року

             За два два тижні з моменту запровадження заборони, голова Закарпатської ОДА через прес-службу зробив заяву, що його прохають певні «впливові люди» про скасування розпорядження №236, однак він не збирається цього робити. «Вивезення лісу за кордон через Закарпаття можливе тільки після письмової вказівки центральних органів влади. Якщо така вказівка дійсно буде, я одразу оприлюдню її для громадськості. Тоді всі побачать, хто сприяє нещадній вирубці Карпат, вивезенню за кордон деревини під виглядом дров.»

 

7 червня 2016 року

              Голова Закарпатської ОДА направив телеграму прем’єр-міністру України, в якій зазначив, що на станціях «Чоп» та «Батьово» накопичилися 169 вагонів, завантажених «під виглядом паливної деревини», що належить 29 лісгоспам, які переважно підпорядковуються Держлісагентству. Отримувачем вказаної деревини є чеська фірма, «..засновниками якої є громадяни Російської Федерації, і створена вона з метою уникнення санкції ЄС проти Росії, оскільки до запровадження санкцій ця продукція поставлялись у напрямку Російської Федерації…». Як зазначив голова ОДА, «дивує те, що Уряд і Держлісагентство України не в змозі вплинути на державні підприємства, які повинні відізвати зазначений товар зі станцій «Чоп» та «Батьово» Закарпатської області.

 

 

9 червня 2016 року

               За повідомленнями ЗМІ, в перший день комісійної перевірки 169 залізничних вагонів на станції «Батьово», до якої були залучені представники залізниці, митниця, місцева торгово-промислова палата, управління лісового та мисливського господарства, виявлені розбіжності у вазі вагонів на 7–10 т. Як зазначили представники ОДА, це дає підстави припускати, що ділову деревину до початку перевірки з вагонів вивезли (хоча не уточнювалось, хто саме і яким чином. – авт.). Розбіжності виявлені в 50 вагонах, які оформляли Київська, Чернігівська, Тернопільська, Рівненська та Житомирська митниці. Загалом зі 169 вагонів розбіжності виявлені в 40.

               Крім цього, в чотирьох вагонах виявлені сторонні вкладення, розірвані кріплення, зсув верхнього шару тощо. У трьох вагонах замість паливної деревини знайдена ділова деревина. Деякі колоди мають тільки кору й невеличкий шар деревини, а порожнина зроблена промисловим способом під схованки для контрабанди тютюнових виробів.

               Зважування та експертиза вагонів проводилася Закарпатською ТПП також із 9 по 16 червня 2016 року на залізничній станції Королево Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця».

 

15 червня 2016 року

              За даними ЗМІ, у м. Виноградів проведено виїзне засідання президії Закарпатської торгово-промислової палати. Зокрема, було організовано навчально-практичний семінар «Експертиза лісоматеріалів». Саме на час проведення семінару в Ужгород приїхали представники тих лісогосподарських підприємств, чия деревина затримана закарпатськими митниками і щодо якої Закарпатська ТПП проводить експертизу. Декого з гостей навіть запросили взяти участь у практичному проведенні експертизи. Тобто було продемонстровано, що вся процедура проводиться прозоро, під громадським контролем і спроби «домовлятися» не дадуть результату.

         За зауваженням президента Закарпатської ТПП, «…затримка деревини відбувається тільки на Закарпатті, а тому відправники оперативно змінили маршрути і спокійно перевозять лісоматеріали, оформлені як дрова, через інші прикордонні області».

 

01 липня 2016 року

              Прес-служба Держлісагентства оприлюднила офіційну заяву, де прямо звинуватила працівників Закарпатської митниці в тому, що їхні дії щодо зупинки 182 вагонів на кордоні в Закарпатській області є незаконними та завдали збитків державним підприємствам, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України на суму майже 15 млн грн (за простій вагонів і штрафні санкції за несвоєчасну поставку продукції). Зазначалося, що на затриману лісопродукцію «…є всі необхідні сертифікати, а товар уже пройшов митне оформлення на митницях ДФС у Київській, Житомирській, Рівненській, Львівській, Хмельницькій, Чернігівській та Тернопільській областях».

 

2 липня 2016 року

              Закарпатська митниця ДФС відповіла на звинувачення Держлісагентства, оприлюднивши власну офіційну позицію наступного дня. За словами митників, згідно з даними митного контролю й митного оформлення, в деклараціях у режимі «експорт» товар був задекларований як «деревина паливна». Вказувалось, у чому саме вбачається розходження між змістом понять «деревина паливна» у розумінні УКТ ЗЕД та термінології, яка прийнята в лісовому господарстві, що може маніпулятивно використовуватися при митному оформленні деревини. За повідомленням митників, є випадки, які суперечать Поясненням до товарної позиції 4401 згідно з УКТ ЗЕД, коли товари можуть бути віднесені до товарної позиції 4403 згідно з УКТ ЗЕД, котрі, в свою чергу, підпадають під тимчасову заборону експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді.

              За даними Закарпатської митниці ДФС, «…уже складено два протоколи про порушення митних правил, в яких зафіксовані розбіжності щодо ваги товару, його сорту, породи та класифікації. Враховуючи це, відслідкувати шлях переміщення деревини у митниці можливості немає, що дає право поставити під сумнів законність переміщення цього товару через митний кордон України. Розмір паливної деревини, яку експортують з України, в тому числі через Закарпатську область, не обмежений Митним кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами. Тому робиться спроба під виглядом дров вивезти за кордон і ділову деревину на незаконних підставах. Подібні факти відомі не тільки на Закарпатті, а й у сусідніх областях, вони спричиняють обурення й протестні акції громадськості. У Закарпатській митниці ДФС наголошують, що й надалі робитимуть усе, що не допустити незаконний експорт лісу з України. Адже та чорна вирубка лісів, яка вже набула масштабів екологічного лиха, незалежно, яким видом транспорту переміщуватиметься, на митному кордоні України буде зупинена.»

 

2 липня 2016 року

               За інформацією Держлісагентства, спеціальна комісія лісового відомства завершила перевірку зупинених вагонів, відвантажених державними підприємствами, що належать до сфери управління відомства, відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів. До складу комісії входили фахівці лісового господарства від лісогосподарських підприємств, які не здійснювали експорт деревини. Під час проведення огляду під наглядом представників Закарпатської митниці комісія не виявила суттєвих порушень при встановленні породи, виду лісоматеріалів та їхньої якості. При огляді здійснювалась фотофіксація залізничних вагонів і лісопродукції.

 

4 липня 2016 року

              Прес-служба Закарпатської ОДА у відповідь на закиди Держлісагентства процитувала свого очільника, який зазначив: «аналіз діяльності деревообробних фірм з Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини та Румунії, які закуповують деревину в Україні, показав, що паливною деревиною практично ніхто з них не займається. Тобто абсолютна більшість фірм закуповують в Україні під виглядом «паливної деревини» кругляк, який за кордоном дивовижним чином перетворюється на технічну й ділову деревину, заборонену для експорту українським законодавством». При цьому надано фото вагонів із «паливною деревиною», яку Держагентство лісових ресурсів відправляє за кордон та поставлено питання, хто повірить, що цей здоровий кругляк є паливною деревиною? На думку голови ОДА, «…це відверта фальсифікація і обкрадання держави. І коли в Держагентстві говорять про 15 мільйонів гривень збитків через те, що ми не пропускаємо ці «дрова» за кордон, то питання – а скільки збитків зазнає держава від варварської вирубки лісу й вивезення його за кордон під виглядом паливної деревини?»

 

4 липня 2016 року

          Прес-служба Держлісагентства заявила, що керівництво відомства звернулося до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України з проханням розслідувати ситуацію із затриманими 182 залізничними вагонами з деревиною на пунктах перетину державного кордону в Закарпатській області. Зазначалося, що 20 державних підприємств уже звернулися до правоохоронних органів із проханням перевірити факти порушень, що були озвучені Закарпатською митницею ДФС і керівництвом Закарпатської облдержадміністрації. У повідомленні відомства підкреслюється, що на лісопродукцію є всі необхідні сертифікати. Товар пройшов митне оформлення на митницях ДФС у Київській, Житомирській, Рівненській, Львівській, Хмельницькій, Чернігівській і Тернопільській областях.

 

18 серпня 2016 року

            Видане розпорядження Закарпатської ОДА №400 від 18.08.2016, відповідно до якого втратило чинність розпорядження Закарпатської ОДА №236 від 13.05.2016.

 

31 серпня 2016

              У Львівському окружному адміністративному суді відбувся розгляд адміністративного позову ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство» до Закарпатської митниці ДФС щодо визнання дій митного органа протиправними. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль особисто взяв участь у судовому засіданні, де сказав: «…одразу було видно, що це афера. Паливна деревина – це дрова, які можуть бути використані для обігріву, у промисловості чи спалюванні на шашлику. Оскільки це не сезон для дров, то виникла підозра, чому на Закарпатську митницю одночасно зайшли 200 вагонів з деревом однакового призначення», що він вважає спланованою операцією, аби паралізувати роботу митниці. «….неозброєним оком було видно ділову деревину, яка не є дровами для спалювання, для того, щоб це зрозуміти, не треба бути експертом». Наголосив, що підозру викликали й розбіжності в митній декларації та інших документах. Покупцем деревини є фірма «Мультикемія», але в митній декларації одержувачем вказана інша – «Ердерт Турзерс». За інформацією Геннадія Москаля, «….”Мультикемія” є лише фірмою-прокладкою для відмивання грошей, а реальним одержувачем продукції є вказаний у митній декларації «Ердерт Турзерс», що займається целюлозо-паперовим бізнесом. …У цій фірмі працює одна людина. Їм перераховують за товар по 24 євро/куб. м, а вже фірмі «Тужер» продають по 600 євро, а решту ділять по-справедливості. ….Директор дав мені офіційні пояснення, що з України очікував товар за іншим кодом – 4301. Це інші платежі залізниці, це інші митні платежі…. Тим більше, що вказаний код з 1 листопада минулого року є забороненим для експорту і не відноситься до паливних дров. А фірму-прокладку навіть не знайшли в Угорщині. Фірма є лише на папері, але не має ні складів, ні колій. Через це в Угорщині поліція вже порушила кримінальну справу. Зараз деревина рішенням Ужгородського суду є арештованою і зберігається на складі конфіскату Закарпатської митниці». За його словами, якби ця афера вдалася, то нажива становила б десятки мільйонів доларів.

 

7 вересня 2016 року

                  Голова Держлісагентства Х. Юшкевич прокоментувала ЗМІ ситуацію із затриманими Закарпатською митницею ДФС вагонами деревини, зазначивши, що «…у нас дійсно є проблема із затриманням вагонів із деревиною на Закарпатті. З цього приводу я мала зустріч із головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем. Ми дійшли згоди щодо необхідності вдосконалення наших стандартів стосовно дров. Однак з приводу справедливості затримки нашої деревини кожен залишився відстоювати власну позицію». Вказувалося, що стандарти характеристик деревини можуть бути переглянуті й розроблені лише науковими установами. Вартість розробки такого документа становить 450-500 тисяч гривень, проте бюджетні кошти на це не передбачені.

               Очільниця відомства зазначила: «Якщо говорити про заявлені порушення щодо ваги, то деревина продається не на вагу, а в кубічних метрах. А вага залежить від багатьох факторів – волога, умови транспортування тощо. Тому до обвинувачень, що підприємства хотіли повернути собі ПДВ за перевезення „повітря“, я готова апелювати. Щодо якості затриманої деревини – нехай висловляться експерти. Наші підприємства, коли заготовляють деревину і замитнюють свої вагони, ведуть фото- і відеофіксацію, вона передається митним органам. Тобто зараз не йдеться тільки про недовіру до працівників лісового господарства. Йдеться про недовіру до всіх митних органів, які оформлювали вантаж. Якщо це все є змова, тоді нехай правоохоронні органи розбираються».

 

Червень – вересень 2016 року

            За попередньою інформацією, Ужгородським відділенням поліції ГУ НП в Закарпатській області розслідувалося декілька кримінальних проваджень за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України («Використання завідомо підробленого документа») стосовно посадових осіб лісогосподарських підприємств, що здійснювали оформлення документів на вагони із деревиною, яка була затримана у травні цього ж року.

 

21 жовтня 2016 року

            Слідчим відділом прокуратури Закарпатської області зареєстроване кримінальне провадження №42016070000000221 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП “Славутське лісове господарство”, ДП «Шепетівське лісове господарство» та іншими державними підприємствами під час здійснення впродовж 2016 року експорту лісопродукції до країн Європи залізничним транспортом. На думку органа розслідування, вказані лісгоспи мали наміри незаконно отримати в подальшому відшкодування податку на додану вартість. За версією слідства, сума відшкодування становила понад 11 тис. грн.

 

 

12 січня 2017 року

             Держлісагентство України з метою недопущення вивезення за межі митної території України ділової деревини під виглядом дров паливних видало наказ №12 від 12.01.2017 року «Деякі питання експорту лісоматеріалів необроблених», відповідно до якого зобов’язано керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, під час постачання за межі митної території України дров паливних обмежити їхню довжину 2 метрами.

 

 

Позиції інших сторін конфлікту:

 

           Позиція регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»:

Витрати залізниці, пов’язані із проведенням за вказівкою Закарпатської ОДА та митного органа розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій (за користування, за зберігання вантажу, подавання/забирання вагонів, маневрову роботу, телеграмний збір тощо) із вагонами, підлягають відшкодуванню за рахунок вантажовідправників (лісогосподарських підприємств).

 

        Позиція лісогосподарських підприємств (визначена шляхом аналізу повідомлень ЗМІ, опитування окремих представників цих підприємств, аналізу судової практики тощо):

 

     – вимога голови Закарпатської ОДА щодо затримання на державному кордоні України, в окремій області, вагонів із деревиною є протизаконною та оцінюється як перевищення повноважень. Голова Закарпатської ОДА не має права втручатися в діяльність митниці та господарську діяльність суб’єктів господарювання у спосіб, що не передбачений законом. Розпорядження ОДА №236 винесено з метою отримання власних політичних дивідендів, є проявом «містечковості» і в контексті державного управління – це прояв самоуправства та відцентрових сил;

 

        – встановлення довжини дров паливних при укладенні договорів та ЗЕД-контрактів понад 1 метр дозволяється (не забороняється) чинними вимогами ГОСТ 3243-88. Запровадження будь-яких обмежень щодо довжини деревини з боку державних органів не передбачено законом. Вони, відповідно до ст. 19 Конституції України, повинні діяти лише в порядку та спосіб, передбачений законом;

 

      – вимоги голови Закарпатської ОДА щодо повернення вагонів із деревиною вантажовідправникам на підставі того, що під виглядом паливної деревини лісгоспами була зроблена спроба масово вивезти ділову деревину – є протиправними та необґрунтованими. Вони не відповідають вимогам закону та не підтвердилися при обстеженні деревини представниками Закарпатської ТПП та іншими уповноваженими органами;

 

       – звинувачення голови Закарпатської ОДА, що деревина постачалась іноземним фірмам за заниженими цінами, є бездоказовими. В умовах ринкової економіки рівень експортних цін на деревину паливну формують споживачі товару;

 

       – заяви Закарпатської ОДА щодо необхідності заборони експорту паливної деревини, оскільки нібито так можна зупинити масові/«чорні»/ «хижацькі»/незаконні вирубки/«винищення» лісів Карпат та всієї України є маніпулятивними й нелогічними. Демагогією є твердження про збільшення рубок для збільшення можливостей постачання на експорт паливної чи іншої низькосортної деревини. Продаж паливної деревини мало вигідна підприємствам, оскільки вони отримують мінімальний прибуток. Також лісове законодавство України не пов’язує наявність попиту на певний вид деревини із підставою для проведення рубок. Під час рубок (виняток – рубки догляду) завжди утворюється деревина різної якості: ділова і дров’яна. Тому в процесі лісозаготівель не можна заготовити лише певний сортимент, який користується попитом на ринку. Рубка – це не завжди щось негативне й погане: за якісної системи ведення лісового господарства екосистемі не завдають суттєвої шкоди.

 

          Починаючи із 2013-го, в Україні заготовляють від 20 до 22,6 млн куб. м деревини, тоді як Польща заготовляє щороку 40 млн куб. м, а Німеччина – 54 млн куб. м (хоча вкрита лісом площа в країнах значно не відрізняється). Для порівняння: США заготовляє щороку майже 400 млн куб. м, експортуючи ліс-кругляк на 9,7 млрд доларів. Сусідня РФ заготовляє майже 200 млн куб. м.

 

        – продаж деревини паливної на експорт обумовлений слабким попитом на цей вид деревини на внутрішньому ринку у більшості ресурсних областей. Якщо, приміром, у Закарпатській області проблем із реалізацією дров не виникає (в деяких районах області є дефіцит дров паливних), то в Київській, Житомирській, Хмельницькій областях дрова з різних причин користуються вкрай обмеженим попитом (через газифікацію, значний обсяг лісозаготівель, низький рівень споживання тощо). З продажем виникають проблеми, адже споживачів небагато, здебільшого вони є суб’єктами бюджетної сфери або пільговими категоріями населення. Ціна на дрова паливні низька й малорентабельна для підприємств (в деяких областях діють регульовані ціни на дрова паливні).

 

         2016 року лісгоспами Держлісагентства виставлялись через аукціонний продаж понад 2 млн. кубометрів дров’яної деревини, з них придбано споживачами внутрішнього ринку майже 800 тис. куб. м, а фактичне споживання становить 600 тис. куб. м. Надмірні обсяги низькоякісної деревини змушують лісгоспи шукати ринки збуту – покупців, зокрема, за кордоном, які стабільно проводять попередню оплату. Водночас експортні операції не досить зручні для лісгоспів (вимагається оформляти значну кількість супровідної документації), порівняно із продажем деревини на внутрішньому ринку.

 

     – твердження про те, що виявлене в результаті перевірки зупинених вагонів розходження у масі деревини в бік зменшення є спробою відволікти від відсутності очікуваних порушень: можливого перевезення ділової деревини під виглядом паливної.

 

     Окремі параметри деревини, яка підлягає митному оформленню, мають мінливий і непостійний характер, тому при перевірках можуть різнитися. Це зумовлено властивостями деревини й особливостями визначення її кількості, а саме:

 

а) умовністю коефіцієнта, що застосовувався при визначенні маси деревини;

б) умовністю точності об’єму деревини, яка перевозиться вагоном (тобто при визначенні кожного кубу деревини при порівнянні з еталоном можуть виникати певні похибки у масі як у бік зменшення, так і збільшення). Наприклад, при визначенні об’єму соснових колод допускаються різні значення похибки. Зокрема, за ГОСТ 2708-05, вона повинна не перевищувати 6%, а за ДСТУ 4020-2-2001 – 4,5%. Для одного вагона (50 куб. м) це становитиме 2,5 куб. м, або близько 2158-2223 кг;

 

в) умовністю ваги деревини, що перевозиться. Вона залежить від терміну зберігання й відсотку вологи, які можуть змінюватися. Приміром, свіжозрубане дерево хвойних порід важче за напівсухе на 25–40%. Тому навіть вага 1 кубометра однакової породи дерева може відрізнятися. Наприклад, при зниженні рівня вологості до 20%, із врахуванням похибки показника щільності, зниження рівня вологості у вагоні, різниця в масі вантажу об’ємом 66 куб. м може становити від 54 000 до 60 500 кг.

 

 

ІІІ. Узагальнення судової практики, що сформована за результатами спорів

     Узагальнюючи результати численних судових суперечок, що виникли внаслідок затримання вагонів із травня 2016 року, слід виділити п’ять основних типів спорів:

 

1. Справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за складеними Закарпатською митницею ДФС протоколами про адміністративні правопорушення стосовно посадових осіб лісогосподарських підприємств, відповідальних за декларування деревини. Розглядали ці справи Ужгородський міськрайонний суд та Апеляційний суд Закарпатської області. Реєстр справ наведений у додатку 1 до цього звіту;

 

2. Адміністративні справи за позовами, що подавалися лісогосподарськими підприємствами до Закарпатської митниці ДФС щодо затримання вагонів у пунктах контролю Закарпатської області в період із травня по грудень 2016 року, щодо визнання дій Закарпатської митниці ДФС неправомірними та зобов’язання Закарпатської митниці ДФС здійснити митне оформлення затриманих вагонів. Розгляд цих справ вівся місцевими окружними адміністративними судами, за місцем реєстрації лісогосподарських підприємств. Реєстр адміністративних справ наведений у додатку 2 до цього звіту;

 

3. Господарські справи за позовами відокремленого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» до лісогосподарських підприємств про стягнення нарахованих платежів (за користування вагонами, зберігання вантажу, подання, забирання вагонів) за час затримки вагонів із травня по листопад 2016 року. Реєстр господарських справ за позовами залізниці наведений у додатку 3 до цього звіту;

 

4. Господарські справи за позовами лісогосподарських підприємств (з яких судовими рішеннями стягнуто платежі на користь залізниці) до Закарпатської митниці ДФС щодо стягнення в порядку регресу зазнаних збитків у вигляді сплати за стягнені платежі на користь ПАТ «Укрзалізниця». Справи розглядалися за місцем розташування Закарпатської митниці ДФС – господарським судом Закарпатської області, міста Києва (за місцем розташування Державної казначейської служби), господарським судом Житомирської області (за місцем розташування Житомирської митниці). Реєстр господарських справ (за регресними позовами лісгоспів) наведений у додатку 4 до цього звіту;

 

5. Інші господарські спори між лісогосподарськими підприємствами й торгово-промисловими палатами щодо зобов’язання останніх видати сертифікат про форс-мажорні обставини при виконанні зобов’язань з оплати за договором перевезення та визнання відсутнім права отримання оплати. Ці справи розглядалися господарськими судами за місцем реєстрації відповідних торгово-промислових палат.

 

1. Справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, що розглядались Ужгородським міськрайонним судом та Апеляційним судом Закарпатської області за протоколами Закарпатської митниці ДФС (додаток №1).

 

         Статистика, результати: За період із кінця травня 2016-го по листопад 2017 року, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Ужгородським міськрайонним судом (судом першої інстанції) та Апеляційним судом Закарпатської області стосовно посадових осіб лісогосподарських підприємств розглянуто 64 справи за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за протоколами про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

 

      За наслідками розгляду вказаних справ (з урахуванням рішень апеляційної інстанції):

– притягнуто до адміністративної відповідальності посадовців лісгоспів у п’яти справах;

– закрито через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності – п’ять справ;

– направлено для проведення додаткової перевірки – чотири справи;

– провадження закрито у 50 справах за відсутністю складу правопорушення.

 

 

      При аналізі вказаних 64 справ, у яких фігурують 93 вагони, встановлено, що лише в шести з них виявлена не паливна, а дров’яна деревина для технологічних потреб, яка підпадає під товарні позиції за 4403 УКТ ЗЕД, що суперечило вимогам Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

 

     Кількість невідповідної деревини у цих шести випадках становила від 5 до 20% завантаженого обсягу.

      Таким чином, не знайшли підтвердження підозри громадськості, Закарпатської ОДА, Закарпатської митниці ДФС стосовно того, що лісогосподарські підприємства 2016 року масово, контрабандним шляхом, вивозили на експорт ділову деревину під виглядом дров паливних. Цей висновок є одним із ключових в описаному конфлікті.

 

       Водночас практично у всіх вагонах із деревиною, яка була обстежена протягом червня – листопада 2016 року, виявлено невідповідність відомостей, заявлених у товаросупровідних митних документах щодо чотирьох показників, а саме:

– об’єму (обсяг деревини був занижений на 5–15% від заявленого, фактів завищення не виявлено);

– ваги брутто (через заниження задекларованих обсягів деревини почасти це обумовлювало заниження маси самої деревини, що перебувала у вагонах);

– митна вартість (вартість, як правило, завищувалась на 10–40%);

– породи деревини (факти невідповідності порід зафіксовані у майже 10% загальної кількості складених протоколів).

 

     За даними прес-служби ДФС у Закарпатській області, з приводу виявлених невідповідностей відомостей, що заявлені у митних деклараціях та інших ТСД, Закарпатська митниця ДФС звернулась із повідомленням стосовно дій одного із державних підприємств Житомирської області та Житомирського ОУЛМГ у порядку ст. 60 КПК України до Берегівського відділу поліції ГУ НП у Закарпатській області та прокуратури Закарпатської області.

 

      Слід зазначити, що в період із червня по грудень 2016 року Ужгородським міськрайонним судом посадові особи лісгоспів визнавались винними у вчиненні порушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Як правило, у судових рішеннях міськрайонного суду використовувалося таке формулювання:

 

– «….вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для митного оформлення в режимі «експорт» партії лісоматеріалів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги, об’єму, геометричних розмірів і вартості даного товару…»

 

      Водночас, починаючи із грудня 2016 року, при розгляді вказаних справ Апеляційним судом Закарпатської області правова позиція щодо обґрунтованості притягнення посадовців лісгоспів до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України змінилася. Внаслідок чого значна кількість постанов, винесених Ужгородським міськрайонним судом, була скасована, відповідно до постанов апеляційної інстанції, через відсутність складу адміністративного правопорушення (ч.1 ст. 483 МК України) в діях посадовців лісгоспів.

 

      Правові позиції Апеляційного суду Закарпатської області з приводу скасування винесених Ужгородським міськрайонним судом постанов були такі:

 

– «…у справі відсутні будь-які докази того, що «…посадова особа лісгоспу…» діяла з умислом, спрямованим на порушення зазначених митних правил. Навпаки, завищення вартості переміщуваних лісоматеріалів у митній декларації і товаросупровідних документах призвело до збільшення суми сплачених державі виплат і не могло призвести до заподіяння шкоди державним інтересам»;

 

– «…. ст. 268 МК України передбачається допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їхнього розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що, відповідно, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Частиною 2 ст. 268 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації…»

 

– «…даних про те, що переміщення цього товару могло потягти за собою несплату або недоплату мита, в справі немає. Навпаки, завищення ваги й вартості переміщуваних лісоматеріалів у митній декларації і товаросупровідних документах могло призвести тільки до завищення суми сплаченого мита…»

 

– «….суд безпідставно не взяв до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що різниця в геометричних розмірах деревини, що зазначена в декларації та у висновку Закарпатської ТТП, виникла внаслідок різних способів вимірювань, застосованих відправником і представником Закарпатської ТТП. Вказана обставина судом першої інстанції також не була предметом ретельного дослідження, адже в експертних висновках Закарпатської ТПП не вказано, яка кількість лісоматеріалів за розмірними характеристиками не відповідає нормативно-технічній документації. У вагоні «….» різниця у визначенні об’єму становила 4,1%, тому, згідно з п. 3.8 ГОСТ 3243-88, потрібно встановити значення фактичного коефіцієнта переводу складової міри об’єму у щільну та використати цю величину при визначенні об’єму дров, оскільки при перевірці різнились методи складування лісоматеріалів…»

 

– «… зважування вантажу на станції “Батьово” відбулися більше як через місяць після визначення об’єму вантажу державним підприємством. Геометричні параметри паливної деревини зазначаються в товаросупровідних документах лише для підтвердження відповідності товару відповідному ГОСТ і не є відомостями, неправдивість яких складає ознаку порушення митних правил, передбаченого ст. 483 МК України. Що стосується вартості переміщуваних лісоматеріалів, то її завищення у митних товаросупровідних документах аж ніяк не веде до зменшення митних платежів»;

 

– «…. іншого розрахунку вартості цього товару декларант надати митному органу, як видно, був не в змозі і вони не містять ознак підробки чи неправильних відомостей, які не відповідали б заявленим митним документам щодо вартості товару (товаросупровідні документи, рахунки-фактури та інші документи). Більше того, у своєму висновку експерти не вказали, що вартість, яка зазначена в митних документах, є неправильною і чому. Ними тільки зазначена розрахункова вартість, інша ціна та щодо меншого об’єму деревини…»

 

– «…судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 199 МК України, граничний строк перебування товарів у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів із моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур,… суд не звернув уваги на дотримання строків, у які було здійснено зважування деревини»;

 

– «… перевірка (перевантаження, зважування) проведена без належного дотримання вимог ст. 338 МК України (без присутності особи (представника), яка переміщувала товар, дотримання належних умов перегляду, урахування допустимих природних втрат, усушки деревини при зберіганні, транспортуванні і т.д.). Більше того, на думку суду, зазначена величина виміру (вага) такого товару, як деревина, не може мати істотного значення для визначення поняття «неправдиві відомості» в розумінні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки така величина виміру піддається різким змінам залежно від умов зберігання та транспортування, чого не враховано».

 

2. Правові позиції, що сформовані адміністративними судами за результатами розгляду адміністративних позовів лісогосподарських підприємств до Закарпатської митниці ДФС (додаток №2)

 

Статистика, результати:

 

          За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, із червня 2016 року по листопад 2017-го до адміністративних судів звернулися 35 лісогосподарських підприємств, які були відправниками деревини, що затримувалась, починаючи з травня 2016 року, на станції «Батьово». Ці підприємства подали 30 адміністративних позовів до Закарпатської митниці ДФС. Основними позовними вимогами лісових підприємств було:

– визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо перевищення граничного строку перебування вагонів у пункті пропуску через державний кордон України з моменту прибуття для здійснення митних процедур;

– зобов’язати Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України залізничних вагонів.

 

            З усіх 30 розглянутих позовів (загальна кількість – 152 вагони), адміністративні судизадовольнили 21 позов (повністю або частково), що заявлені лісогосподарськими підприємствами. Проте, за результатами розгляду дев’яти позовів відмовлено в їхньому задоволенні.

 

          Станом на 1 грудня 2017 року Вищим адміністративним судом України було розглянуто двікасаційні скарги (ухвала від 11.04.2017 року у справі №813/2237/16 за позовами восьми львівських лісгоспів та ухвала від 21.06.2017 року у справі №822/1360/16 за позовом ДП «Шепетівський лісгосп»). За результатами розгляду скарг прийняті рішення на користь лісогосподарських підприємств (касаційні скарги Закарпатської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанції – без змін).

 

         Позиція захисту Закарпатської митниці ДФС:

Аргумент: Підставою, що обумовила правомірність митного огляду вагонів із деревиною, було розпорядження Закарпатської ОДА №236 від 13.05.2016 року.

 

Висновки судів:

– «….Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику. Здійснення державної митної справи належить до виключних повноважень органів доходів і зборів України (ст. 8 Митного Кодексу України). Із змісту ст. 6, 13, 16, 17, 26 та 39 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” випливає, що обласні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо видачі розпоряджень із питань митної справи та порядку митного оформлення товарів. Отже, обумовлене розпорядження в частині, яка стосується порядку митного оформлення товарів органами митного контролю, є протиправним».

 

Аргумент: Підставою, що обумовила правомірність здійснення митного огляду вагонів із деревиною, в тому числі, був лист УСБУ в Закарпатській області від 27.04.2016 року.

 

Висновки судів:

– «…. у листі Управління СБУ в Закарпатські області від 27.04.2016 року не міститься жодної інформації, що дозволяє її фіксування, ідентифікацію та опрацювання, та не містяться дані, достатні для формування висновку про можливість переміщення тих чи інших товарів, транспортних засобів з ознаками порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 МК України. Відповідно до ст. 69 МК України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.»

 

Аргумент: Затримання залізничного вагона з лісоматеріалами здійснювалося на підставі ч. 5 ст. 338 МК України та постанови Кабінету Міністрів України №467 від 23.05.2012 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

 

Висновки судів:

– «…жодні ризики щодо можливого недостовірного декларування вказаних лісоматеріалів шляхом вивезення позивачем необробленої деревини під виглядом деревини паливної були відсутні ще на момент митного оформлення цього товару та були достовірно відомі митним органам.»

 

Аргумент: Згідно зі ст. 321 МК України, митний орган у цих випадках не перевищив 180-денний строк затримання вагонів під митним контролем до моменту поміщення цих товарів у відповідний митний режим.

 

Висновки судів:

– «…Згідно із ч.1 ст. 255 МК України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення органові доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який, відповідно до законодавства, її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Проте митне оформлення товару в названих залізничних вагонах розпочалося Закарпатською митницею ДФС у період прибуття перелічених залізничних вагонів на територію залізничних станцій “Батьово” зони діяльності Закарпатської митниці 13 травня і тривало понад два місяці. Всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства, станом на жовтень–листопад (прим. автора – день розгляду судом справи першої, апеляційної скарги) Закарпатською митницею ДФС не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску цих залізничних вагонів через державний кордон України у строк, встановлений ст. 199 МК України. Таким чином, Закарпатською митницею порушені вимоги ст. 199 МК України під час митного оформлення.»

 

Слід звернути увагу, що частина судів відмовили лісгоспам у задоволенні позовів. Правові позиції у рішеннях були такі:

 

– «… Відповідно до п.п. 7, 8, 9 “Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467, митний огляд може проводитись у разі наявності ознак облаштування товарів, транспортних засобів комерційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів. Наявність ознак надання одним товарам вигляду інших. Припущення за результатами використання технічних засобів митного контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством.

Згідно із п.п. 8.14 “Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467, митний огляд може проводитись у разі наявності ознак надання одним товарам вигляду інших, а також у разі одержання від правоохоронних органів інформації про переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи…».

 

– «… Відповідно до ст. 82 МК України, експорт – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх ввезення. Таким чином, складовою митного режиму “експорт” є виконання таких митних формальностей, як вивезення товару за межі митної території України. Після виконання цих формальностей товари втрачають статус українських товарів і настають інші правові наслідки.

              Норми ч. 1 ст. 199 МК України регламентують строк перебування товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску у разі прибуття цих товарів і транспортних засобів у пункт пропуску для здійснення митних процедур. При цьому, прибуття у пункт пропуску для здійснення митних процедур, які є сукупністю митних формальностей (п. 21 ст. 4 МК України), враховуючи, що виконання цих митних формальностей охоплюється поняттям митне оформлення (п. 23 ст. 4 МК України), вказує на те, що відносно товарів не здійснювалось митне оформлення на внутрішній митниці, а саме митне оформлення відбувається у пункті пропуску.

            Однак у цьому випадку, митне оформлення товару відбулося на внутрішній митниці – відповідним підрозділом Житомирської митниці ДФС, що у свою чергу вказує на необґрунтованість посилання позивача на порушення відповідачем норм ч. 1 ст. 199 МК України при здійсненні митного оформлення. Таким чином, правомірність дій митного органа щодо здійснення митного контролю випливає із дотримання вищенаведених норм митного права…»

 

 

3. Господарські спори за позовами ПАТ «Укрзалізниця» до лісогосподарських підприємств про стягнення нарахованих платежів за час затримки вагонів (додаток №3).

Статистика, результати:

                За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, господарськими судами різних інстанції (включаючи Вищий господарський суд України) протягом 2016–2017 років розглянуто 55 справ за позовами відокремленого структурного підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» до лісогосподарських підприємств про стягнення нарахованих платежів (за користування вагонами, зберігання вантажу, подання, забирання вагонів) за час затримки вагонів із травня по листопад 2016 року.

               Із вказаної кількості – 55 розглянутих позовів, лише по трьох справах судами відмовлено в їхньому задоволенні з мотивів необґрунтованості. 52 позови залізниці були або задоволені повністю (45 справ), або задоволені частково (сім справ). За результатами розгляду, із 40 лісгоспів, які були відправниками 142 затриманих вагонів, присуджено стягнути майже 16,5 млн грн та 327 тис. грн судового збору за проведення розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій (за користування, за зберігання вантажу, подавання/забирання вагонів, маневрову роботу, телеграмний збір тощо) із вагонами.

             Таким чином, лісогосподарські підприємства фактично мають понести повну майнову відповідальність за наслідки рішень і дій Закарпатської ОДА та Закарпатської митниці ДФС. Правові позиції судів у спорах цієї категорії були зазвичай обумовлені такими правовими нормами:

 

              – «….приписами законодавства унормовано обов’язок вантажовідправника, вантажоодержувача сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у випадку затримки вагонів (контейнерів), пов’язаної з митним оформленням. Згідно з параграфом 6 ст. 28 “Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення” (СМГС) передбачено, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, не залежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі й витрати, яких він зазнав через перешкоди, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в разі понесення перевізником додаткових витрат за затримку вагонів, пов’язану з митним оформленням, вантажовідправник зобов’язаний відшкодувати йому всі платежі, виставлені до сплати за користування вагонами»;

 

              – «…..спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.09.2008 р. №1019/1143 було затверджено “Інструкцію про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України”. Пунктами 2.15, 2.16 цієї Інструкції передбачено, що товари (вантажі), які прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються в зонах митного контролю, які створюються на коліях загального користування й у яких товари (вантажі) перебувають під охороною залізниці, або, з дозволу митного органа, – в інших місцях чи на під’їзних коліях, визначених як зони митного контролю, згідно з Митним кодексом України і Порядком створення зон митного контролю та їхнього функціонування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2002 №1947»;

 

– «… частина 2 ст. 218 Митного кодексу України, що міститься у главі 32 “Митні формальності на залізничному транспорті”, порівняно з нормою ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України, якою визначено загальний для всіх видів транспорту порядок здійснення митного огляду, передбачає спеціальні норми проведення митних процедур (контролю) на залізничному транспорті. Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України, передбачено, що розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб. При чому, розглядаючи поняття “інші операції”, які здійснюються у разі необхідності проведення митного контролю та митного оформлення товарів, слід дійти висновку, що ними охоплюється і проведення маневрових робіт (постанова ВГС України від 11.12.2014 р. у справі №908/356/14). Згідно із ч. 1 ст. 220 Митного кодексу України, митний контроль товарів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю. Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами й органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України)»;

 

– «….. як вірно встановив у процесі розгляду справи суд першої інстанції, дії відділу митного оформлення №4 (Батьово) митного поста “Залізничний” щодо зупинки вагонів відповідача є митними формальностями, на які розповсюджується обов’язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, оскільки такий обов’язок визначений положеннями чинного законодавства, які мають бути застосовані до спірних правовідносин…»

 

4. Господарські спори за позовами лісогосподарських підприємств до Закарпатської митниці ДФС щодо стягнення в порядку регресу понесених збитків як сплачених платежів ПАТ «Укрзалізниця»

 

Статистка, результати:

              Станом на 15 грудня 2017 року господарськими судами перших інстанції розглянуті чотирисправи за позовами лісогосподарських підприємств (господарські суди міста Києва, Закарпатської та Житомирської областей). З них за одним господарським судом Закарпатської області відмовлено повністю у задоволенні позову лісогосподарського підприємства. Суд так обґрунтував своє рішення:

 

– «….аргументи позивача щодо встановлення рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.09.2016 у справі №907/464/16 відсутності протиправної поведінки та вини позивача для покладення на нього відповідальності у вигляді сплати суми 1 816 грн 45 коп. боргу (витрат, що пов’язані із наданням Львівською залізницею послуг, а саме зборів, що нараховані за затримку вагона) та судових витрат у розмірі 1 378 грн, судом до уваги не приймається, оскільки згідно з вищенаведеним рішенням суду саме із ДП “Овруцьке спеціалізоване лісове господарство” присуджено до стягнення суму 1 816 грн 45 коп. витрат і суму 1 378 грн витрат на сплату судового збору, а митницю ДФС від відповідальності звільнено. За наведених обставин, рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.09.2016 у справі №907/464/16 не встановлено протиправної поведінки та вини відповідача митниці ДФС. Щодо посилання представника позивача на постанову Житомирського окружного адміністративно суду від 22.02.2017 року у справі № 806/221/17 як на доказ підставності заявлених позовних вимог у даній справі, оскільки вказаною постановою визнано протиправними дії митниці Державної фіскальної служби України в аналогічній справі, суд зазначає, що така не встановлює неправомірності дій відповідача у даній справі – митниці ДФС при затриманні вагона та не є належним доказом на підтвердження заявлених позовних вимог у справі №907/102/17…».

 

            Водночас у трьох задоволених судами позовах лісгоспів міститься дещо інша оцінка дій митниці, а саме:

 

– «… відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органа державної влади, органа влади Автономної Республіки Крим або органа місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що відповідальність органа державної влади, яким є Закарпатська митниця, за шкоду, що завдана позивачу, може наставати за одночасної наявності таких умов:

– факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності Закарпатської митниці ДФС України ДФС України;

– наявності шкоди, завданої позивачу;

– причинно-наслідкового зв’язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

           Наявність шкоди та причинний зв’язок встановлені. В цьому випадку неправомірна бездіяльність Закарпатської митниці полягає у вчиненому порушення щодо невідшкодування витрат, пов’язаних із митним контролем (ст. 325 ч. 2 та ст. 338 ч. 5 МК України). Неправомірність дій Закарпатської митниці полягає у протиправній затримці вагонів, що встановлено вищевказаною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду.»

 

       Суд вказав на преюдиціальне значення рішень адміністративних судів щодо оцінки ними правомірності дії Закарпатської ДФС у цій категорії справ, зазначивши:

 

– «…. Отже, судове рішення по справі №813/2237/16, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доказування не потребують. У постанові від 02.11.2016 Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/2237/16, останнім встановлено, що Закарпатською митницею ДФС не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів, зокрема, Державного підприємства «Бродівське лісове господарство», через державний кордон України у строк, встановлений ст. 199 Митного кодексу України. Судом також було встановлено, що митне оформлення товару у залізничних вагонах розпочалося з дати, що підтверджена відмітками органа доходів і зборів на вантажно-митних деклараціях, які є в матеріалах справи. Тобто, з наведеного випливає, що у межах провадження по справі №813/2237/16 судом адміністративної юрисдикції було встановлено обставини неправомірної поведінки (бездіяльності) Закарпатської митниці ДФС, які, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, повторного доведення не потребують…»

 

Слід звернути увагу, що перелічені судові рішення станом на 15 грудня 2017 року є такими, що не набрали законної сили.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

              Упродовж 2009–2015 років Україна стала найбільшим експортером паливної деревини та єдиною країною у світі з обсягом експортних поставок понад 1 млн куб. м щорічно. За даними Держкомстату, 2015 року Україна експортувала паливну деревину до 34 країн, а обсяги її експорту досягли рекордного рівня 2055 тис. куб. м, що на 16% більше порівняно з 2014-м або втричі більше порівняно з 2006 роком. Понад 88% обсягів експорту паливної деревини здійснювалось до країн Європи, найбільше – до Румунії (751 тис. т), Польщі (124 тис. т), Словаччини (94 тис. т), Угорщини (91 тис. т), Німеччини (64 тис. т) та 163 тис. т – до Туреччини.

 

1. 1 січня 2017 року остаточно набрали чинності вимоги мораторію на вивезення деревини за межі митної території України (код 4403), згідно із змінами до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». З огляду на наведені статистичні показники та обмежені можливості вітчизняної деревообробки у переробці паливної деревини, враховуючи, що експорт паливної деревини законом не заборонений, можна спрогнозувати зростання його обсягів у найближчі роки. З огляду на необхідність належного захисту інтересів держави та державних суб’єктів господарювання, усунення корупційних ризиків, цей напрямок господарської діяльності потребуватиме проведення системного аналізу та постійного контролю.

 

2. Розпорядження Закарпатської ОДА №236 від 13.05.2016 року визнано адміністративними судами протиправним. Обласні державні адміністрації не наділені законом повноваженнями щодо видачі розпоряджень з питань митної справи та порядку митного оформлення товарів.

Аналогічні претензії слід, очевидно, пред’явити до наказу Держлісагентства №12 від 12.01.2017 року щодо обмеження довжини паливної деревини, яка оформлюється на експорт лісогосподарськими підприємствами. Зазначені параметри визначаються вимогами державних стандартів (ст. ст. 1, 5, 6, 9, 11 Закону України «Про стандартизацію»), а не відомчими наказами центральних органів виконавчої влади. Видання цього наказу спрямоване на тимчасове усунення можливих суперечок, зняття соціальної напруги і сумнівів щодо якості деревини, але не вирішує проблему комплексно.

 

3. Видання протиправного розпорядження Закарпатської ОДА №236 та протиправні дії/бездіяльність митниці при проведенні митного контролю мали наслідком необґрунтовані бюджетні витрати на оплату послуг Закарпатської ТПП. Крім того, це спричинило масові порушення інтересів лісогосподарських підприємств: здійснення ними витрат на юридичні послуги, відшкодування платежів залізниці, сплату неустойки за невиконання договірних зобов’язань тощо. Загальна сума платежів, які мають бути сплачені лісогосподарськими підприємствами в результаті неправомірних рішень Закарпатської ОДА та Закарпатської митниці на користь ПАТ «Укрзалізниця», становить близько 17 млн грн. Станом на 15.12.2017 року із вказаної суми в порядку регресу 4,6 млн може бути стягнуто із державного бюджету на рахунок лісгоспів, на користь яких прийняті відповідні судові рішення (на даний час не набрали чинності).

 

4. Підозри громадськості, Закарпатської ОДА, Закарпатської митниці ДФС стосовно того, що лісогосподарські підприємства 2016 року масово контрабандним шляхом вивозили на експорт ділову деревину під виглядом дров паливних здебільшого не знайшли свого підтвердження (факти підтвердились лише у шести вагонах із обстежених 93, незначною мірою). Як виявилось у ході об’єктивного обстеження спірної деревини третьою стороною, такі підозри мали здебільшого психоемоційний характер і не були професійними. Такий результат укотре підкреслив критично важливу проблему комунікації лісового господарства із громадськістю.

На тлі тотальної недовіри громадян до діяльності лісової галузі, за якої більшість рубок вони сприймають як незаконні, весь експорт деревини подекуди став хибно сприйматись як контрабанда. Питання якісного посилення комунікації між лісогосподарськими підприємствами та широкою громадськістю при вирішенні проблеми залишається відкритим.

Для уникнення подібних випадків у майбутньому, оперативного проведення митних оглядів «лісових» вантажів, доцільно запроваджувати спеціальну підготовку фахівців митниці щодо сортиментації та оцінки якості й кількості деревини.

 

5. Експорт деревини паливної, хоча і не є зручним, але в цілому вигідний лісогосподарським підприємствам, оскільки дозволяє стабільно вирішувати проблему збуту низькосортної деревини, що неодмінно утворюється при лісозаготівлях. За оцінками фахівців, експортні ціни на цей вид лісоматеріалів диктують споживачі, вони на 10-20% вищі від цін внутрішнього ринку. Тобто нині утворена ціна відповідає вимогам ринкової пропозиції. З огляду на публічні закиди щодо умисного заниження лісгоспами цін на продаж цієї деревини, для відповіді на це доволі складне й неоднозначне питання доцільно провести масштабний аналіз цін згаданого сегменту ринку.

Тож твердження щодо продажу одній із закордонних фірм-посередників деревини за заниженими цінами (24-26 євро за 1 куб. м), і перепродаж цим посередником у кілька разів дорожче кінцевому споживачу, залишилися неспростованими й непідтвердженими. Правоохоронні органи не довели вину посадовців лісгоспів у заниженні цін та змові із покупцями. Такі факти офіційно не встановлені.

Водночас використання в експортних поставках державних і комунальних лісогосподарських підприємств невеликих фірм-посередників вказує на непрозорість ринку. Вилучення посередників із ланцюга постачання однозначно сприятиме підвищенню цін, як наслідок – отриманню більших прибутків.

Украй необхідно періодично оприлюднювати статистичну та комерційну інформацію про діяльність цього ринку, дані про закордонних споживачів, моніторинг цін на паливну деревину в Україні та європейських країнах тощо.

 

6. Однією з причин затримання вагонів є використання вкрай застарілого радянського ГОСТ 3243-88, що не враховує європейських стандартів деревини аналогічної якості, не узгоджується із митною класифікацією України та суміжних європейських країн. Внаслідок цього складається ситуація, коли вітчизняні суб’єкти господарювання постачають в Європу деревину для спалювання, а споживачі європейських країн використовують її для технологічних потреб: плитного виробництва, МДФ, і навіть лісопиляння.

З метою усунення технічних бар’єрів у торгівлі та запобігання їхньому виникненню, нагальною є необхідність розробки національних стандартів для паливної деревини та інших лісоматеріалів.

 

7. Конфлікт виявив численні ризики у митному законодавстві для вантажовідправників, пов’язані із зазначенням у товаросупровідній документації геометричних параметрів деревини (об’єм, маса, довжина, діаметр деревини, митна вартість). Це має здебільшого формальний характер і слугує лише для підтвердження відповідності товару відповідному ГОСТ, та не є відомостями, неправдивість яких складає ознаку порушення митних правил. Водночас при виявленні вказаних фактів митний орган розцінював їх як підставу для складання протоколу про порушення митних правил. Для усунення виявлених ризиків необхідно внесення відповідних змін до митного законодавства.

Варто також звернути увагу на врахуванням змін у масі та об’ємах деревини, що обумовлено її властивостями, та особливостями визначення її кількості. Зокрема, умовність коефіцієнта, який застосовувався при визначенні маси деревини; умовність точності об’єму деревини, що перевозиться вагонами, гігроскопічність деревини робить мінливими показники, що мають конкретизуватись у залізничній накладній. Невідповідність фактичної маси вантажу заявленим у накладній даним є підставою для накладення залізницею суттєвих штрафів на вантажовідправників – лісогосподарські підприємства. Зокрема, це вимагає внесення відповідних змін до Статуту залізниць України.

 

 

 

Консультант проекту технічної допомоги

«Сприяння реформі лісового сектора в Україні»

Олег Сторчоус

 

 

18 грудня 2017 року

Джерело - Український лісовий портал

 

Приєднані файли

• Додаток 1 Справи про адмін порушення за протоколами Закарпатської ДФС щодо посадовців лісгоспів
• Додаток 2 Справи адмін позови лісгоспів щодо дій Закарпатської митниці
• Додаток 3 Господарські справи: позови залізниці щодо лісгоспів
• Додаток 4 Господарські справи: позови лісгоспів до Закарпатської митниці щодо стягнення шкоди регресом