Закон назвали «МаскиШоуСтоп 2», оскільки він був заявлений як продовження змін, розпочатих Законом № 2213-VIII «МаскиШоуСтоп 1».

     І хоча початково законопроектом пропонувалось внести зміни доЦивільного кодексу і Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в частині передбачення можливості держави застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб, в остаточній редакції Закону ці норми виключені. Зміни внесено лише до КПК.

      Чи позначаться ухвалені Верховною Радою зміни на безпеці бізнесу, пояснює Анастасія Гурська, адвокат, партнер АО «Клочков та партнери», співголова Комітету з кримінального права та процесу ААУ:

      Як відомо 31 жовтня Президент України підписав Закон щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування, більш відомий як «Маски-шоу Стоп-2». Закон № 2548-VIII, як і його попередник, на переконання розробників покликаний забезпечити механізм протидії незаконним діям силовиків під час здійснення досудового розслідування.

      Так, Законом «особі, чиї права чи законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування, або її представника» надано процесуальне право звернення з клопотаннями до слідчого, прокурора в окремих випадках нарівні з іншими учасниками кримінального провадження.

      Закон покликаний перш за все покінчити з довготривалими фактовими провадженнями, в яких довгий час нікому не повідомляється про підозру, однак проводяться обшуки та вилучення майна у фізичних та юридичних осіб, які не мають жодного відношення до обставин розслідуваного злочину.

      Відтепер такі особи мають право звернутися до слідчого або прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження, яке останній повинен розглянути в строк не більше трьох днів з моменту звернення та задовольнити за наявності для того підстав.

      В подальшому у разі відмови у задоволенні такого клопотання така третя особа може звернутися до слідчого судді зі скаргою.

     Отже, Законом № 2548-VIII внесено зміни до статей 220, 284, 303, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу щодо права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження і зокрема третьою особою, чиї права та інтереси порушуються під час здійснення досудового розслідування.

      При цьому підставою для закриття провадження за клопотанням третьої особи є закінчення строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу,

     Разом з тим серед новацій даного закону - встановлення можливості відшкодування шкоди, яка завдана неправомірними рішеннями чи бездіяльністю слідчого чи прокурора. Зокрема статтю 130 КПК доповнено частиною 2, яка визначає, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану слідчим, прокурором, застосовує право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.

     Саме існування ухвали слідчого судді, якою встановлено протиправність дій чи бездіяльність слідчого або прокурора автоматично не породжує наслідків у вигляді притягнення такої особи до відповідальності, оскільки підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності, для прикладу, прокурора - є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури.

    Більше того, іншим питанням є встановлення самого факту заподіяння шкоди, який скоріше за все мо жливо встановити лише судовим рішенням.

     Комплексний аналіз даної норми у взаємозв'язку з положеннями Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» дозволяє зробити висновок про те, що вказаною нормою встановлюються скоріше фінансові гарантії для держави від дій слідчих та прокурорів.

     Тому такий стан речей змушує говорити про перебільшення значення Закону в контексті компенсації за дії та бездіяльність слідчих чи прокурорів за незаконні дії або бездіяльність.