Наразі відбувається реформування різних сфер суспільного життя: освіта, медицина, житлово-комунальне господарство. Не залишається осторонь і галузь охорони природи, в якій уже протягом майже двох років триває глобальне оновлення як організаційної структури, так і зміни в питанні притягнення до відповідальності винних осіб.
Нещодавно на цю тему відбувся вебінар, присвячений проекту закону "Про Державну природоохоронну службу України", спікером якого виступив Роман Шахматенко, юрист Команди підтримки реформ при Мінприроди, один із авторів законопроекту. У публікації використовуватимуться тези виступу спікера та його презентації.
КОМПЛЕКСНЕ БАЧЕННЯ РЕФОРМИ
Концепцію реформування системи, що вміщувала в собі проблеми боротьби з корупцією, недостатності функцій державних органів, дублювання функцій, низького рівня розкриття злочинів було схвалено ще у травні 2017 року, і, як наслідок, згодом були розроблені необхідні зміни до законів України, а саме:
- проект Закону України «Про Державну природоохоронну службу України», який було розроблено в лютому 2018 року та обговорено на спільному засіданні громадської ради Мінприроди та ДЕІ 24.05.2018 р, а також експертних зустрічах.
Ще на етапі розробки законопроекту було проведено попередні консультації з представниками органів державної влади та представниками громадських організацій. Як повідомив Р. Шахматенко, з метою публічного обговорення проекту було створено робочу групу при Мінприроди в складі 52 членів, більшість з яких представляла громадськість та експертів на чотирьох публічних засіданнях робочої підгрупи та групи,де були постатейно обговорені всі зауваження та пропозиції, що надійшли від членів цієї групи.
На даний момент законопроект знаходиться на розгляді Верховної Ради України, ним зокрема передбачається, поміж іншим, створення Державної природоохоронної служби України, порядок добору та гарантії незалежності нових інспекторів, відповідальність фізичних та юридичних осіб тощо;
- проект Закону України «Про зелену варту». Взагалі, як повідомив спікер, громадськість готова підтримувати законопроект разом з проектом Закону «Про екологічну відповідальність та гарантії незалежності інспекторів охорони довкілля».
Зокрема, проектом пропонується встановити відповідальність для юридичних осіб за порушення екологічного законодавства, так і, одночасно, передбачаються високі заробітні плати для інспекторів та окрему конкурсну процедуру відбору всіх працівників нової служби.
Наразі розробка вищезазначеного проекту Закону триває, надано відповіді на всі зауваження, значна частина яких була знята. А зауваження, що залишилися, здебільшого стосуються реформування системи державного управління та дерегуляції, а саме: а) високі заробітні плати в новій природоохоронній службі – необхідно закріпити на законодавчому рівні з метою уникнення корупції; б) прозорий конкурс на посаду Голови Служби та всі ключові посади - вимагає окремих процедур з широким залученням громадськості; в) закріплена в Законі нова прозора процедура формування незалежного органу громадського нагляду (контролю); г) рейдові перевірки; д) позбавлення права здійснення сільгоспвиробниками спеціального водокористування без дозволу;
- проект Закону України «Про відповідальність за порушення природоохоронного законодавства та гарантії незалежності природоохоронних заходів нагляду (контролю)».
Також експерт відмітив, що в майбутньому, після прийняття зазначених законопроектів, на їх виконання, слід розробити та прийнятипідзаконні нормативно-правові акти, такі як: Постанову КМУ «Про створення державної природоохоронної служби України», Постанову КМУ «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції», Постанову КМУ «Про порядок проведення заходів нагляду та контролю», Постанову КМУ «Про положення про електронну систему заходів нагляду та контролю» та відповідні Накази Мінприроди.
Після створення Державної природоохоронної служби України відбуватиметься набір її штату. Зокрема, за словами доповідача, вона зможе запрацювати вже при 30% наповнення кадрового складу.
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН
Ключову увагу під час вебінару Роман Шахматенко приділив саме аналізу одного з найбільш комплексних законопроектів, а сааме - «Про Державну природоохоронну службу України», співавтором якого він є.
Загалом законопроект вносить зміни до 31 Закону та 5 Кодексів. В майбутньому, Закон, прийнятий за цим проектом, на дуку спікера,дасть можливість позбавитися, так би мовити,«токсичного іміджу ДЕІ» та створити нову службу, і таким чином мінімізувати корупційні ризики, а також позбавитись дублювання деяких функцій різними службами, що є однією з нарізних проблем в природоохоронній сфері.
Новоствореній службі надається правоохоронний статус. Даний статус регламентує можливість поводження її працівниками зі зброєю, застосування заходів самозахисту, надаєвідповідні державні гарантії інспекторам, але не надає повноважень органудосудового слідства. В результаті таких змін підвищується престижність роботи в новому органі та врегульовуються її повноваження.
Незалежність Держекобезпеки від незаконного втручання у її діяльністьгарантується, за словами співавтора законопроекту, наступними взаємопов'язаними складовими:
- особливим порядком конкурсного відбору, що не передбачає переводу працівників з Державної екологічної інспекції до новоствореної служби;
- визначеним законом порядком реалізації повноважень державних інспекторів з охорони довкілля;
- забороною незаконного втручання у реалізацію повноважень державних інспекторів з охорони довкілля;
- належною оплатою праці державних інспекторів з охорони довкілля і соціальними гарантіями.
Згідно із законопроектом Держлісагентство повністю втрачає функції державного контролю (зокрема, втрачає право штрафувати за статтями (КУПАП) 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5, залишається право штрафувати за статтею 85,статтею 91-2, а також втрачає право на здійснення державного контролю задотриманням вимог щодо використання водоохоронних захисних лісових насаджень та їх охорони, втрачає право здійснення державного контролю за дотриманням законодавства в галузі мисливського господарства і полювання).
Держгеонадра втрачає державний геологічний контроль. Держрибагентство залишає за собою контроль в контексті аквакультури. Держпродспоживслужба передає контроль над регламентами виробництва агрохімікатів та пестицидів, а контроль за використанням агрохімікатів та пестицидів залишається Держпродспоживслужбі.
В результаті відбудеться консолідація функцій природоохоронного контролю, що зможе вирішити відому в цій сфері проблему “хто перший – той і оштрафував”.
Інспектори з охорони навколишнього середовища в рамках кримінальних проваджень користуватимуться правами потерпілих, тобто: зможуть ознайомлюватись з матеріалами кримінальних проваджень, клопотати про слідчі дії до самого слідчого або ж до слідчого судді. На сьогодні інспектори ДЕІ не мають жодних прав в рамках кримінальних проваджень, досудове розслідування за якими здійснюють органи поліції. Наразі роль інспектора обмежується наданням експертних оцінок та розрахунку збитків, що призводить до низького рівня розкриття таких кримінальних правопорушень. Як наслідок, запропонований законопроект забезпечує інспектору реальний вплив на хід досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Документ зачепив і питання децентралізації контрольних функцій. Пропонується залишати гроші від штрафів в місцевому бюджеті, таким чином, місцева влада матиме можливість складати та розглядати протоколи за певними статтями КУпАП, а саме:
- 52 (псування та забруднення земель),
- 63 (незаконне використання земель лісового фонду),
- 65 (незаконна порубка лісових культур),
- 69 (пошкодження сінокосів пасовищних угідь на землях держлісфонду),
- 70 (самовільне сінокосіння),
- 73 (засмічення лісів відходами),
- 77 (порушення вимог пожежної безпеки в лісах),
- 771 (самовільне випалювання рослинності та її залишків),
- 89 (жорстоке поводження з тваринами),
- 91 (порушення правил охорони та використання ПЗФ),
- 153 (знищення та пошкодження зелених насаджень).
На глибоке переконання експерта, вказані зміни зможуть збільшити надходження до місцевих бюджетів тарозвантажити державних інспекторів.
Нова служба зможе ініціювати позапланові перевірки на основі даних фонового моніторингу та самомоніторингу без погодження з ДРС. Разом з тим, такі дії здійснюватимуться в порядку, передбаченому КМУ. Окрім цього, скасовується необхідність погодження позапланових перевірок за обґрунтованим зверненням фізичних осіб з Державною регуляторною службою. Таким чином,підвищується оперативність та ефективність здійснення позапланових перевірок. Але варто зауважити, що проведення таких позапланових перевірок буде можливе лише після затвердження детального порядку їх проведення, адже,за словами експерта, насправді, доволі важко встановити, наприклад, джерело наднормативних викидів в атмосферне повітря.
Окрім цього, підприємства будуть зобов’язані встановлювати автоматизовані датчики на джерела викидів та скидів при отриманні чи переоформленні дозволів на викиди (в порядку визначеному КМУ). Планується, що дана норма набуде чинності через 2роки після набрання чинності Законом. Завдяки цьому інспектор зможе отримувати об’єктивні та оперативні дані з джерел викидів та матиме можливість оперативно реагувати.
В рамках позовів про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, нова Державна служба буде звільнена від сплати судового збору.Такі зміни викликані низьким фінансовим забезпеченням служби та тим, що ціна деяких позовів може становити десятки мільйонів гривень, і іноді приймаються рішення подавати позови не на повну суму.
Враховуючи те, що судова практика щодо стягнення збитків з підприємств є доволі позитивною для служби (наразі – інспекції), тобто в основному позови є обгрунтованими, то і скасування інституту сплати судового збору може стати поштовхом для більш ефективного захисту інтересів держави в даній сфері.
Підсумовуючи, слід зауважити, що новий законопроект визначає доволі широкі повноваження інспекторів, а саме вони:
- є правоохоронцями (надається новий статус), носять форму та спеціальний жетон;
- отримують заробітну плату не нижчу за 28 800,00 грн;
- мають право на зброю (на відміну від сьогоднішній інспекторів, які хоча й згідно з діючим законодавством мають право мати зброю, але регламенту поводження зі зброєю поки що не встановлено, а оскільки вони не мають статусу правоохоронців, то відповідно і не можуть використовувати зброю);
- мають право зупиняти діяльність підприємства-забруднювача;
- мають право здійснювати позапланові перевірки;
- мають повноваження щодо накладення штрафів аж до 1 116 900,00 грн, у тому числі за недопущення підприємством інспектора до перевірки.
Загалом відмічаються позитивні нововведення, які пропонуються вказаним законопроектом. Наразі він знаходиться на розгляді у комітетах Верховної Ради. Будемо сподіватись, що депутатами буде позитивно сприйнято запропоновані новели, які очевидно спрямовані на започаткування радикального реформування даної сфери. Водночас, організаційні зміни в сфері природоохоронного контролю є лише одним з кроків, які необхідно вчинити для забезпечення ефективного захисту інтересів суспільства та держави в даній сфері.