На прикладі ситуації, в якій опинився клієнт, хочу розглянути деякі моменти щодо «прихованих трудових відносин», як люблять вказувати ДФС та Держпраця

Перевірки трудових відносин – це зараз «тренд»!!!

Навіть самий малий бізнес знає про них. Та тільки ледачий про них не говорить.

Клієнт мав таку необережність – на незаконний запит органу ДФС (В ЯКОМУ, ЯК ЗВИЧАЙНО, ЗАПРАШУЮТЬ ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ледь не до того, «як ви підтвердите –чим займались в період з…по…, з ким, де взяли кошти та чи реально це було»), не порадившись із адвокатом, він надав документи щодо найманих працівників: трудові угоди, цивільно-правові договори (далі – ЦПД), акти виконаних робіт, навіть копії трудових книжок!

ДО РЕЧІ, ЦПД та АКТИ виконаних робіт У КЛІЄНТА ЯКРАЗ БУЛИ ОФОРМЛЕНІ НЕПОГАНО

ІЗ ДОГОВОРУ:

«1.1.Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання перевезти 4000 тон (чотири тисячі тон) вантажів по договорах Замовника в строк: з «01» лютого 2017р. до «31» липня 2018р.

1.2.Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.3.Замовник зобов’язаний прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу після перевезення вказаної в п.1.1 кількості вантажу, або за фактичний обсяг робіт по закінченню строку дії Договору, або при достроковому розірванні Договору за погодженням Сторін.

2.Розмір та порядок оплати.

2.1.За виконану роботу Замовник повинен сплатити Виконавцеві винагороду у розмірі 10 грн.за одну тону вантажу (Десять грн/тн).»

ІЗ АКТУ виконаних робіт:

«Виконавець за ..період часу перевіз….тн вантажу, а саме за лютий 2017р…березень 2017р…

Замовник прийняв виконані роботи і не має жодних претензій.

Оплаті підлягає …..грн., в т.ч. ПДФО-….грн., ЄСВ-…грн., військовий збір-.грн..

Сума на руки за вирахуванням податків …грн.»

Як податковий агент, клієнт сплатив відповідні суми в бюджет.

НАДАЛІ ВИКЛАДАЮ РІЗНИЦІ МІЖ ЦПД та ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ, ЯКІ СУДИ БЕРУТЬ ДО УВАГИ ПРИ ЇХ РОЗМЕЖУВАННІ

Головна різниця -це предмет договору. В ЦПД предметом є виконання роботи або надання послуги з наданням замовнику певного результату, при цьому основне значення має результат.

Для трудового договору, тобто трудових відносин, притаманне: «прийняття на роботу…», «виконання робіт за посадою…», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «затверджений графік роботи», «належні умови праці згідно Кодексу законів про працю», «робота виконується з 8:00 до 17:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення».

Якщо ви хочете, щоб ваш договір виглядав саме як ЦПД на виконання робіт або надання послуг - тоді правильно зазначте предмет договору, без натяку на трудові відносини.

Та ні в якому разі не використовуйте вищевказані поняття.

Виконавець або підрядник самостійно організовує процес праці. Що це означає: його не включають до штату замовника, він не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідний наказ; замовник не зазначає підрядника або виконавця у штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку, не веде табель обліку робочого часу; підрядник або виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку замовника, а самостійно регулює свій робочий час; замовник не може безпосередньо впливати на процес виконання роботи або надання послуги; підрядник або виконавець отримує оплату у формі винагороди.

Оскільки законодавство не містить обов’язкових приписів- у яких випадках сторони зобов’язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори, сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

ТОБТО СТОРОНИ САМІ ВИРІШУЮТЬ, ЗА ЯКИМ ДОГОВОРОМ ВОНИ ХОЧУТЬ ВЗАЄМОДІЯТИ

ОДНАК ІСТОРІЯ ВІДНОСИН ПОВИННА БУТИ ДОКУМЕНТАЛЬНО «ПРАВДОПОДІБНОЮ»

Надалі, повертаючись до конкретної ситуації із клієнтом. По причині його недбалості, в нього відбулась така плутанина, виходячи із документів та його пояснень- укладає трудові договори, потім не звільняючи працівників, укладає з ними ЦПД, потім знов відносини за трудовими договорами.

НА ПРИКЛАДІ ОДНОГО ІЗ ПРАЦІВНИКІВ (щоб було зрозуміло):

20.09.2016р. укладений Трудовий договір; до органу ДФС подано Повідомлення про прийняття на роботу

01.02.2017р. укладений Цивільно-правовий договір

28.06.2018р. складений Акт виконаних робіт

04.04.2018р. відновив роботу за Трудовим договором від 20.09.2016р.

Також надана копія трудової книжки із записом від 20.09.2016р.

ТОБТО НЕМАЄ ДОКАЗІВ звільнення за Трудовим договором, доказів укладення нового Трудового договору, нового Повідомлення органу ДФС, немає розподілення обов’язків за Трудовим договором та зобов’язань за ЦПД і т.д.

В РЕЗУЛЬТАТІ ЗА НАДАНИМИ ПІДПРИЄМЦЕМ ДОКУМЕНТАМИ ПРОВЕДЕНА ПЕРЕВІРКА

Документальна позапланова невиїзна перевірка ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ була призначена ГУ ДФС в ..ській області згідно Наказу відповідно до п.78.1.13 Податкового кодексу України.

ПІДСТАВА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ - 78.1.13 Податкового кодексу України - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

ПРИ ДАНИХ ОБСТАВИНАХ НАВІТЬ МОЖЛИВО ПОГОДИТИСЬ ІЗ ПОЗИЦІЄЮ ОРГАНУ ДФС: « факт виконання робіт (допущення до роботи) зазначеними фізичними особами на користь платника податків ФОП … свідчить про укладення між ними трудових договорів, за яким фізичні особи є найманими працівниками, а платник податків ФОП …..роботодавцем, який в свою чергу зобов’язаний нараховувати та виплачувати працівникам заробітну плату у розмірі, не нижче від мінімального.»

За результатами перевірки встановлені порушення:

• пп.164.2.1, п.167.1, п.171.2, п.176.2 «а», ст.176 Податкового кодексу України, а саме не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Плюс штраф за несплату ПДФО.
• Подання недостовірної звітності за формою №1ДФ. Штраф за ст.119.2 Податкового кодексу України.
• ст.168, ст..163, п.16-1 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, а саме недоплата військового збору. Плюс штраф за несплату.
• п.1ч.2 ст.6, п.1ч.1ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, в результаті чого донараховано єдиний внесок. Плюс штрафні санкції за несплату ЄСВ.

ВИЙЩЛА ЧИМАЛЕНЬКА СУМА, ВРАХОВУЮЧИ КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ

«СЛАБКІ» СТОРОНИ ЗАХИСТУ В ДОКАЗУВАННІ ДІЙСНОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ

ПРИ ДІЮЧИХ ТРУДОВИХ ДОГОВОРАХ УКЛАДЕНІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ ІЗ ВОДІЯМИ. ПРИ ЦЬОМУ УМОВИ ПРАЦІ НЕ ЗМІНЮВАЛИСЬ- ЗВОРОТНЄ НЕ ДОКАЗАНО

ВОДІЇ – ПОТЕНЦІЙНІ СВІДКИ- ПІДПИСУЮЧИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ, НЕ РОЗРИВАЛИ «СТАРІ» та НЕ УКЛАДАЛИ «НОВІ» ТРУДОВІ ДОГОВОРИ, ВВАЖАЮЧИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ВСЕ ТАКОЖ ЗА «СТАРИМИ» ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ

ПРИ ЦЬОМУ НЕ ВИКОНАНІ УМОВИ ЩОДО УКЛАДЕННЯ «НОВИХ» ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ ТА НЕ ЗДІЙСНЕНІ «НОВІ» ПОВІДОМЛЕННЯ ОРГАНУ ДФС ПРО ПРИЙНЯТТЯ ПРАЦІВНИКІВ НА РОБОТУ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

ВІДСУТНІ НАКАЗИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ТА НАКАЗИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ЗА «НОВИМИ» ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ

В ТРУДОВІ КНИЖКИ НЕ ВНЕСЕНІ ЗАПИСИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ТА ПРО ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ЗА «НОВИМИ» ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ

В ДОДАТКУ 4 НЕМАЄ ВІДОБРАЖЕННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ, ТАКОЖ В ДОДАТКУ НЕ ВІДОБРАЖЕНО ДАТИ ПОЧАТКУ ДІЇ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ

ЩО ДАЛІ….А ДАЛІ ПЕРЕДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ОРГАНУ ДЕРЖПРАЦІ….і сума по недбалості виростає в таку, що мало не покажеться….ВРАХОВУЮЧИ ФАНТАЗІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖПРАЦІ

НАПРИКЛАД «ВИ Ж ВКАЗАЛИ, ЩО ТРУДОВІ УГОДИ РОЗІРВАНІ ТА УКЛАДЕНІ ЦПД, ПОТІМ ЗНОВ ТРУДОВІ», ЗНАЧИТЬ «НАСПРАВДІ ЦЕ БУЛИ ПРИХОВАНІ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»- ВІДПОВІДНО ШТРАФ ЗА ФАКТИЧНИЙ ДОПУСК ДО РОБОТИ БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВОЇ УГОДИ

111 690 грн. за кожного працівника..і.т.д.

В ДАНІЙ ПУБЛІКАЦІЇ Я ЗВЕРНУЛА УВАГУ НА «ЧУЖІ» ПОМИЛКИ, ЩОБ НЕ РОБИЛИ «СВОЇ»

ОДНАК Є ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СПРАВ, В ЯКИХ ДФС ТА ДЕРЖПРАЦЯ РЕАЛІЗУЮТЬ САМЕ СВОЇ ФАНТАЗІЇ – ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТО ЗА ЦЕ НЕМАЄ

НА МОЮ ДУМКУ – ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДФС ТА ДЕРЖПРАЦІ ВКАЗУВАТИ НА ТЕ, ЩО «цивільно-правовий договір має ознаки трудової угоди» або «цивільно-правові відносини приховують трудові» НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ НОРМАМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НАРАХУВАННЯ В ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЦИМ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ Є НЕЗАКОННИМ

АЛЕ суди не мають чіткої єдиної позиції- які підстави для цього, як це повинні доказати держоргани, на що такі держоргани взагалі мають право

В наступних публікаціях я розкажу про неможливість застосування цивільно-правових договорів до деяких професій, виходячи із судової практики,

пізніше- як Держпраця здійснює збір доказів і як звинувачує без доказів, сама порушуючи порядок.

Я вірю у невідворотність відповідальності в тому числі органів Державної фіскальної служби, органів Держпраці за незаконні дії, за незаконні рішення! Я вірю в єдину судову практику!

На прикладі ситуації, в якій опинився клієнт, я викладала деякі моменти щодо «прихованих трудових відносин», як люблять вказувати ДФС та Держпраця (читайте в першій публікації на цю тему)

Оформляючи цивільно-правові чи трудові відносини, Ви повинні бути обізнаними із позиціями судів в таких питаннях та враховувати їх, щоб не попасти під штрафні санкції.

ПО-ПЕРШЕ, ВІД КОГО САМЕ ТА ЯКІ РИЗИКИ МОЖУТЬ НЕСТИ В СОБІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ (далі- ЦПД)

САМІ ПРАЦІВНИКИ. Від фізосіб, які прагнуть довести, що в них з «роботодавцем» були саме трудові, а не цивільні правовідносини. Таких спорів чимало, адже «працівники», з якими укладено ЦПД замість ТД, фактично позбавлені всіх гарантій, що належать їм за трудовим законодавством. Чи «працівник» просто «образився» на Вас та бажає помсти- таке теж буває.

Негативні наслідки для «роботодавця»: подання працівником позову до суду, донарахування сум, що належать йому; вірогідність донарахування податкових зобов’язань; вірогідність застосування до роботодавця штрафних санкцій за порушення трудового законодавства на підставі ст. 265 Кодексу законів України про працю.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ. Законодавство дає право контролю за дотриманням трудового законодавства органам ДФС – у цілях перевірки дотримання податкового законодавства. Ці органи в ході проведення перевірок визнають укладені «роботодавцем» ЦПД – «трудовими».

Негативні наслідки для «роботодавця»: донарахування суми ПДФО, військового збору, ЄСВ, штрафних санкцій за несплату (несвоєчасну сплату).

ОРГАНИ ДЕРЖПРАЦІ. Контроль за дотриманням трудового законодавства покладено на органи Держпраці. Інспекційні відвідування здійснюються в тому числі за повідомленням органу ДФС.

Інспектори Держпраці «виявляють» або «встановлюють», що цивільно-правовий договір мав ознаки трудового договору. На підставі таких тверджень, викладених у акті перевірки, до замовника «роботодавця» застосовуються штрафні санкції.

Повноваження накладати штрафи, передбачені ч. 2 ст. 265 Кодексу законів України про працю, мають сааме органи Держпраці.

ОРГАНИ ДЕРЖПРАЦІ В АКТІ ВКАЗУЮТЬ НАПРИКЛАД ТАК:

«..Під час інспектування фахівець встановила факти підміни трудових відносин цивільно-правовими: працівник була допущена до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення територіального органу ДФС...» АБО ТАК

«..Спеціаліст Управління Держпраці встановила, що цивільно-правові договори, які були оформлені, містять ознаки трудових: працівник виконувала роботу з реалізації продовольчих товарів протягом шести місяців, маючи робоче місце у магазині, дотримуючись режиму роботи закладу, не могла особисто організувати свій режим роботи та відпочинок, не мала права самовільно залишити робоче місце, виконувала вказівки підприємця щодо послідовності проведення робіт, не мала права передоручити роботу та організувати її на власний розсуд.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск до роботи найманого працівника без оформлення трудового договору встановлено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.»

НА МОЮ ДУМКУ – ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДФС ТА ДЕРЖПРАЦІ ПРОСТО ВКАЗУВАТИ НА ТЕ, ЩО «цивільно-правовий договір має ознаки трудової угоди» або «цивільно-правові відносини приховують трудові» НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ НОРМАМИ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НАРАХУВАННЯ В ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЦИМ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ Є НЕЗАКОННИМ

ОДНАК МИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ПОЗИЦІЇ СУДІВ В ДАНИХ ПИТАННЯХ, ТОМУ ЩО, ЯК ВІДОМО, «ОСТАННЮ КРАПКУ» СТАВИТЬ САМЕ СУД

В СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ є різні судові рішення, підтверджуючі і позицію ДФС та Держпраці і позицію платників (замовників- роботодавців)

Підставами для того, аби визнати цивільно-правові відносини «прихованими трудовими», слугували такі факти (в тому числі із пояснень працівників- ЯКІ, ЯК ПРАВИЛО, ДОПИТУЮТЬСЯ В СУДІ В ЯКОСТІ СВІДКІВ):

• зміст договору, укладеного між сторонами, вказує на те, що предметом цього договору є процес праці, а не її кінцевий результат

• особа виконувала систематично доручення посадових осіб суб’єкта господарювання, а обсяг її обов’язків збігався з колом обов’язків за відповідною посадою;
• особа керувалася внутрішніми положеннями суб’єкта господарювання;
• особа поставила підпис про ознайомлення з посадовою інструкцією;
• особа отримувала матеріальну допомогу та щомісячні виплати, як і працівники;
• час роботи особи зазначали в табелі;
• трудова книжка зберігається у роботодавця

Є В СУДОВИХ РІШЕННЯХ І ТАКА ПОЗИЦІЯ – «..Спір щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Вказані рішення судів про визнання такого договору удаваним відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом, тому твердження про намір приховати реально існуючі трудові відносини не ґрунтуються на вимогах закону.»

І В ПЕРШУ ЧЕРГУ НЕОБХІДНО ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ПОЗИЦІЮ Верховного суду

Хочу звернути увагу якраз на випадок- звернення працівника до суду із позовом про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

У прийнятій Постанові від 08.05.2018 (справа №127/21595/16-ц) Верховний суд вказав:

«..Судом установлено, що 20 грудня 2015 року між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_3 було укладено договір підряду, за умовами якого підрядник - ОСОБА_1 зобов'язався на свій ризик виконати за дорученням замовника - ФОП ОСОБА_3 обумовлену цим договором роботу, зокрема: пошук замовлень на перевезення автомобільним транспортом вантажів, розрахунок рентабельності таких перевезень, складення, підписання (за дорученнями) договорів, здійснення оперативного контролю за виконанням перевезень та розрахунків, пошук нових, підтримання зв'язків з існуючими клієнтами. Строк дії договору встановлено до 31 березня 2016 року.»

При цьому Верховний Суд роз’яснив наступне: основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Верховний Суд дійшов висновку, що зміст договору підряду від 20 грудня 2015 року, укладеного між сторонами вказує на те, що предметом цього договору є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

ТЕПЕР ЩОДО ДЕЯКИХ ПРОФЕСІЙ, СТОСОВНО ЯКИХ ДУЖЕ ВАЖКО УЯВИТИ УКЛАДЕННЯ ЦПД ІЗ ВИЗНАЧЕННЯМ КІНЦЕВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ВИКОНАНИХ РОБІТ (НАДАНИХ ПОСЛУГ)

До таких належать, наприклад, касир, продавець, адміністратор, бармен, офіціант, кухар, прибиральниця.

Як передбачається, виходячи із їх обов’язків, вони працюють постійно, систематично, на своєму робочому місці, яке належить суб’єкту господарювання, з дотриманням графіку роботи, конкретного кінцевого результату роботи у таких осіб немає.

Звісно, можливо написати, що касир повинен прийняти стільки- то готівки та вибити стільки-то чеків, бармен повинен зробити, 200 коктейлів, а офіціант - накрити та прибрати 50 столів, але такі формулювання можуть поставити під сумнів.

Однак, можуть бути і винятки. Якщо прибиральниця здійснює генеральне прибирання визначеного приміщення (з конкретним переліком робіт) або визначені роботи (наприклад, миття вікон); якщо кухар готує визначені конкретні блюда; якщо офіціант чи бармен обслуговує банкет всього кілька годин, тоді в договорі можна визначити конкретний обсяг робіт, які вони повинні виконати.

Із ПОСТАНОВИ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ від 19.04.2018р. в справі № 815/5364/17

«…Відповідно до предмету даних цивільно-правових договорів, Виконавець зобовязується виконати роботу для Замовника в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити дані роботи. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Ураховуючи специфіку роботи в установах громадського харчування, з наведеними вище працівниками були укладені договори про обовязок Виконавця виконати роботи щодо приготування напоїв та сервіровки столів.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що праця громадян за наведеними вище цивільно-правовими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності установи громадського харчування з систематичним виконанням трудових функцій притаманних саме для робіт офіціанта, а також бармена.»

Із ПОСТАНОВИ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ від 21.03.2018р. в справі № 815/5363/17

«..Колегія суддів зазначає, що надані цивільно-правові договори, які укладені позивачем із фізичними особами, не містять, ані виду робіт, які підлягають виконанню, ані їх обсягів, ані строку та порядку їх виконання, не визначено за рахунок яких матеріалів вони виконуються та хто має зберігати їх результати, відсутні акти виконаних робіт.

Також позивачем не надано доказів щодо забезпечення отримання виконавцями робіт мінімальної заробітної плати на місяць у розмірі 3200 грн. згідно наданих позивачем цивільно-правових договорів вартість роботи по цивільно-правовому договору складає: 1350 грн., 1200 грн., 900 грн., 1600 грн., 1800 грн., 1450 грн., 800 грн.

Водночас, вищевказані особи фактично виконували посадові обов'язки таких найманих працівників, як касир, бармен, офіціант, повар, кур'єр, що встановлено відповідачем та не спростовано позивачем.

Крім того, самим позивачем надані правила внутрішнього трудового розпорядку та таблиця працівників, серед яких є працівники зазначені в акті перевірки.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки перевіряючих щодо допуску позивачем ОСОБА_23, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до роботи без укладання з останніми в установленому законом порядку трудових договорів, а тому припис відповідача про усунення встановлених порушень та постанова про накладення на позивача штрафу є правомірними, суб'єкт владних повноважень при їх складенні та прийнятті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…»

Із РІШЕННЯ РІВНЕНСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ від 17.09.2018р. в справі №1740/1944/18

«…Судом встановлено, що згідно з цивільно-правовим договором № 3 від 03.05.2018 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 остання як виконавець за договором бере на себе зобовязання виконати такі роботи (надати послуги): обслуговування столів, що складається із приймання замовлень у гостей закладу, внесення замовлень у компютер, видача готових страв, видача рахунку, передача рахунку касиру, видача решти, при потребі, прибирання столу у період найбільшого навантаження залу. Виклик здійснюється адміністратором закладу по телефону. Вимоги щодо таких робіт визначаються за погодженням сторін (а.с.36).

Як слідує з дослідженого в судовому засіданні цивільно-правового договору № 3 від 03.05.2018 укладеного позивачем з ОСОБА_5 предметом є послуги офіціанта.

Таким чином з огляду на предмет укладеного договору та поняття договору надання послуг, суд оцінює їх критично в частині можливості передати результат виконаної роботи замовникові при виконанні робіт.

Так, предметом укладеного цивільно-правового договору позивача з фізичною особою є процес праці, а не її кінцевий результат. ОСОБА_5 систематично виконувала певні трудові функції у ФОП ОСОБА_4 відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботу.

Праця за цією угодою не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства (кафе) з систематичним виконанням трудових функцій, часу.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 було фактично допущено до виконання трудових обов'язків, ФОП ОСОБА_4 повинен був укласти з нею трудовий договір…»

Із РІШЕННЯ ЧЕРКАСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ від 18.07.2018р. в справі № 823/1981/18

«..Судом досліджено цивільно-правову угоду №57 від 13.04.2018, укладену між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець), згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання виконати наступні роботи: надання послуг по генеральному прибиранню приміщення, а саме: санітарна уборка; миття залу та прибирання підсобних приміщень, туалетів. Дана послуга носить разовий характер. Документом, який підтверджує виконання робіт Виконавцем за цим договором є підписаний Акт приймання виконаних робіт на обєкті. За виконану роботу за даною Угодою Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 3800,00 грн. Термін дії угоди з 13.04.2018 до 30.04.2018.

Відповідно до цивільно-правової угоди №56 від 01.04.2018, укладеної між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ОСОБА_5 (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання виконати наступні роботи: надання послуг по навчанню ФОП ОСОБА_3В приготування кави та коктейлів згідно з переліком, без участі в обслуговуванні відвідувачів. Документом, який підтверджує виконання робіт Виконавцем за цим договором є підписаний Акт приймання виконаних робіт на обєкті. За виконану роботу за даною Угодою Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 3800,00 грн. Термін дії угоди з 01.04.2018 до 30.04.2018.

Як видно із досліджених в судовому засіданні цивільно-правових угод їх предметом є виконання робіт по прибиранню приміщення, надання послуг по навчанню приготування кави та коктейлів без участі в обслуговуванні відвідувачів, тобто є кінцевий результат праці, праця за цим договором є юридично самостійною, і не здійснюється у межах господарської діяльності позивача із систематичним виконанням трудових функцій офіціанта та бармена. Зокрема, у цивільно-правових угодах зазначається, який конкретно результат роботи повинен передати Виконавець Замовнику, визначено перелік завдань роботи, послуг, її види, тощо. Таким чином, суд доходить висновку, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 не мають ознаки трудового характеру…»

ТОЖ РОБІТЬ ВИСНОВКИ ТА «МІНІМІЗУЙТЕ» ШТРАФНІ САНКЦІЇ!!!

Я вірю у невідворотність відповідальності в тому числі органів Державної фіскальної служби, органів Держпраці за незаконні дії, за незаконні рішення! Я вірю в єдину судову практику!

Автор консультації: Дмитрук Оксана Миколаївна