ЧИ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВІДЕОЗЙОМКА У ГРОМАДСЬКИХ ТА ПУБЛІЧНИХ МІСЦЯХ?

На сьогоднішній день, виникає все більше дискусій з приводу законності ведення відео фіксації у громадських та публічних місцях. Відеозйомка може проводитись, наприклад, камерами зовнішнього спостереження у місцях знаходження юридичних осіб, камерами зовнішнього спостереження у місцях проживання фізичних осіб, автоматичною системою фотовідеофіксації правопорушень, також варто звернути увагу, що нині більшість транспортних засобів обладнані спеціальними відео реєстраторами.

 Натомість, наприклад, досить часто на територіях торгівельних закладів, у місцях громадського харчування, на територіях органів влади та органів місцевого самоврядування проводити відеозйомку забороняють. Разом із цим, можуть забороняти знімати себе на відеокамеру посадові, службові та публічні особи і такі заборони можуть стосуватись навіть акредитованих представників засобів масової інформації.

 Подібне може викликати обурення серед громадян, оскільки знаходячись на тій чи іншій території юридичних осіб, камери спостереження можуть вести відеозйомку, а фізичним особам у цей час на даних територіях відеозйомку проводити забороняють. Аналогічні ситуації виникають і зі службовими особами, наприклад поліцейськими, коли зйомку проводять на нагрудну камеру, а фізичним особам по відношенню до себе подібні дії проводити забороняють, або при відвідуванні посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою врегулювання того чи іншого питання в рамках адміністративної процедури.

➤ Виходячи із таких обставин, виникає питання, в яких ситуаціях проводити зйомку можна, а в яких ні?

 Право проводити фото і відео зйомку у громадських місцях надане Конституцією України, так згідно статті 34 визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

 Проте, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

 Одночасно, ст. 307 ЦК України визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

 Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

 Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

 ➤ Стаття 21 Закону України « Про інформацію » визначає перелік відомостей, що не можуть бути віднесені до конфіденційної інформації, а саме:

• Інформація про стан довкілля, якість харчових продуктів та предметів побуту;
• Про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;
• Про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
• Про факти порушення прав і свобод людини;
• Про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
• Щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;
• Інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 Таким чином, законодавство України дає можливість фізичним особам проводити відеозйомку у громадських та публічних місцях, фіксувати відповідні правопорушення або намір їх скоїти, але забороняє цілеспрямовано знімати на камеру окремих фізичних осіб, без їхньої згоди, якщо ті не є публічними особами і у момент такої зйомки не вчиняють, жодних протиправних дій.

 Змоделюємо ситуацію, наприклад, коли особа займається громадською діяльністю та фіксує на відеокамеру масове зібрання людей, і події, що там відбуваються з метою подальшого висвітлення. Чи буде ведення такої відеозйомки протизаконною? Ні, оскільки як зазначалось вище, ч. 1 ст. 307 ЦК України дає таке право.
Чи буде протизаконною відеозйомка правопорушників, наприклад у галузі порушення ПДР, тощо? Ні, оскільки ст. 24 ЗУ «Про інформацію» дає таке право.

➤ Чи можуть службові, посадові або публічні особи заборонити вести відеозйомку під час виконання своїх обов’язків?

 Ні, у випадку якщо є підстави вважати, що ними здійснюються протизаконні дії (згідно ст. 24 ЗУ « Про інформацію »), окрім того рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 роз’яснює, що здійснення відеозйомки посадових осіб місцевого самоврядування під час виконання ними службових обов’язків є правомірною дією, якщо при цьому не порушуються права таких осіб як приватних осіб та не здійснюються перешкоди у діяльності органу місцевого самоврядування.

 Таким чином, відеозйомку у громадських та публічних місцях проводити законно, якщо це не порушує права окремих громадян відповідно до діючого законодавства.

 Окрім того слід зазначити, що при поширенні відзнятих відеоматеріалів (наприклад у мережі Інтернет), слід викладати додаткову інформацію, виходячи суто із констатації фактів, не надаючи жодних оціночних суджень, оскільки особи присутні на відео можуть сприйняти описану інформацію такою, що порушує право на недоторканність честі та гідності фізичної особи і у подальшому звернутись із відповідною позовною заявою до суду.

Автор: Володимир Піпко