Чи це на краще?
Погодження меж скасували - Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок № 376 втратила чинність
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021 втратила чинність Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція) – про це повідомляє на своєму офіційному сайті Держгеокадастр.
Враховуючи положення Інструкції, що втратила чинність, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснювалось виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.
Відповідно, зараз встановлювати межові знаки можна без присутності суміжних землевласників. Керуючий партнер ЮрЗем Цент-ІФ, сертифікований інженер землевпорядник, експерт, тренер із земельних питань, адвокат Алла Неште коментує, що, дійсно, складання такого документа як «Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання» вже не є обов’язковим. Проте, замовник цієї документації має право провести цю процедуру, навіть, якщо вона не встановлена законодавством. Тобто, аби не було майбутніх межових спорів, замовник під час приватизації земельної ділянки може повідомити своїх сусідів про роботи щодо встановлення межових знаків, аби потім не було ніяких претензій щодо межі.
Хоча Інструкція втратила чинність і до документації із землеустрою вже не долучається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, під час кадастрових зйомок виконуються роботи щодо закріплення меж ділянки межовими знаками. За результатами закріплення меж земельної ділянки складається відомість про встановлені межові знаки – додає експерт.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423 стаття 106 ЗКУ викладена у новій редакції відповідно до якої, до складу документації із землеустрою входить відомість про встановлені межові знаки, яка виготовляються на заміну акта прийомки-передачі межових знаків.
Така відомість не має суттєвих відмінностей у порівнянні з актом прийомки-передачі межових знаків. У ній зазначаються координати межових знаків, інформація про те, з ким межує земельна ділянка, яка відводиться, відомості про суміжних землевласників. Єдина відмінність в тому, що підписи на цьому документі суміжники не ставлять.
Порядок складання відомості про встановлені межові знаки законом № 1423 не регламентована, тому вона може виконуватись у довільній формі. Головне, аби можна було ідентифікувати місце розташування межових знаків та був їх опис.
Тож, підписи тепер сусідів збирати не потрібно та у недобросовісних суміжників буде менше підстав для маніпуляцій.
«Уже тривалий час в Україні погодження меж є формалізованою процедурою, яка істотно обтяжує виготовлення документації із землеустрою, водночас не виконує свого призначення — запобігти існуванню межових спорів. Більш того, в Україні навіть виникла окрема категорія спорів — не з приводу власне меж, а з приводу їх погодження» - коментував Перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошніченко.
Доволі часто сусіди не підписують межі чисто через неприязні стосунки, та ще й через це звертаються до суду за скасуванням реєстрації права власності на земельну ділянку. От тільки суд вже не в одній своїй постанові дотримується сталої позиції. «Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів».
Також Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.
Скасування процедури погодження зовнішніх меж в нинішніх умовах є лише технічною правкою. Більшість земельних ділянок вже внесена до Публічної кадастрової карти і землевпорядники під час своїх робіт стикують земельну ділянку, яка відводиться до тої, що є в кадастрі. Тобто робиться вже все по факту, а от, якщо земля сусіда «лежить» неправильно на карті, то в такому разі замовнику, і сусіду, в тому числі, повідомляють про таку ситуацію. Якщо такий порядок дій влаштовує всіх сторін – роботи по приватизації продовжуються, якщо ні – то це вже справа адвокатів – додає адвокат Алла Неште.
Не можна не відмітити, що такі зміни в законодавстві, насправді, нічого суттєвого не змінюють у процедурі приватизації землі. Стаття 198 ЗКУ залишилась без змін, відповідно до якої, до складу кадастрових зйомок входить погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. «Яким шляхом це погодження буде відбуватися, враховуючи скасування Інструкції, залишається на розсуд землевпорядників. Це буде складання акту чи підписи на абрисі - кожен вирішує сам. Чіткості дій після скасування Інструкції немає» – підкреслює інженер-землевпорядник Юрій Кошовий.
«Інструкція потребувала внесення змін та доповнень в частинах, які суперечать вимогам чинного законодавства, а не її повного скасування. Інструкцією були передбачені певні правила та послідовні дії, яких дотримувалися всі виконавці землевпорядних робіт, в частині закріплення меж межовими знаками, спосіб повідомлення суміжних землевласників та землекористувачів і т.д. Що ми маємо зараз? Інструкції немає. Згідно вимог статей Закону «Про землеустрій» - ст. 50 (проекти землеустрою) не передбачає наявність матеріалів щодо встановлення та закріплення меж, стаття 55, 57 (технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель) – передбачають відомості про встановлені межові знаки. Що це за відомості, який вигляд вони повинні мати? Кожен сертифікований інженер-землевпорядник вирішує сам та відображає таку інформацію на власний розсуд» – звертає увагу Юрій Кошовий.
Підписуючи межі із суміжними землевласниками землевпорядні фірми себе застраховують від недобросовісних замовників. Окрім цього, враховуючи значну кількість судових спорів щодо меж земельних ділянок, підписувати межі із сусідами не тільки потрібно, але й необхідно. В іншому випадку, яким чином особа буде доводити в суді, що межі земельних ділянок порушені.
«Відсутня інформація, який вигляд мають вказані відомості (на відміну від Інструкції, де був затверджений додаток Акта прийомки-передачі межових знаків) Далі, згідно вимог ст. 34 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» такі відомості теж мають бути відображені на кадастровому плані і кожен виконавець відображає їх на власний розсуд. У нас щодо погодження меж та встановлення межових знаків залишилися вимоги зазначені у статтях 106-108, 198 ЗКУ. Саме в 198 статті ЗКУ залишилася вимога:
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості.
Проте зовсім відсутня Інструкція (порядок), як саме це робити, як запрошувати юридичних чи фізичних осіб? Адже, одне діло погоджувати межі присадибних земельних ділянок, на яких проживають власники (землекористувачі), а інше діло погоджувати межі юридичним особам під промисловими об’єктами, чи земельні ділянки де суміжниками є МЧС, МВС, Міністерство оборони» – додає Юрій.
Відтак, скасування Інструкції не спростило процедуру погодження меж земельних ділянок, як підписувались межі, так і підписуються далі. Напевно, якби на Публічній кадастровій карті був порядок, то й погоджувати межі не було необхідно, хоча – це не єдина причина. Є купа випадків, коли паркани встановлюються де завгодно, от тільки не по межі, яка повинна відповідати правовстановлюючому документу на землю. Тому єдиний вихід у таких справах – це зафіксувати все на папері, щоб претензій щодо меж ніхто не мав.
Джерело: Юридичний ресурс Протокол