Відповіді на питання для територіальних громад про полезахисні лісосмуги:

Який статус мають земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами? 

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України, земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами та польовими дорогами  є землями сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя. Стаття 5 Лісового кодексу України уточнює, що до земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Земельні ділянки, зайняті полезахисними смугами можуть перебувати в приватній, державній, комунальній та залишатися в колективній власності.

Щодо земельних ділянок приватної власності. Якщо земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами перебувають у приватній власності, їх власник здійснює володіння, користування розпорядження ними  відповідно до земельного законодавства. Лісові насадження на такій ділянці також належать власнику ділянки.

Щодо земельних ділянок державної власності сільскогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) зайнятих полезахисними лісосмугами. Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, в державній власності залишилися

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Таким чином, земельні ділянки зайняті полезахисними лісосмугами можуть перебувати в державній власності виключно у випадках коли вони розташовані на вищеперелічених землях.

Решта земель всіх категорій з 27.05.2021 року вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст. Земельні ділянки, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Реєстрація права комунальної власності здійснюється в силу закону без дотримання вимог статті 117 Земельного кодексу України. В даному випадку передачі за актом-приймання не відбувається. З вищезазначеної дати право комунальної власності на такі ділянки реєструється на підставі заяви. В разі, якщо земельні ділянки не сформовані, вони є землями комунальної власності і речове право  буде зареєстровано в Державному реєстрі прав після їх формування та реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Щодо земельних ділянок, які передавалися в колективну власність.

З 01.01.2019 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” (далі Закон від 10 липня 2018 року
№ 2498-VIII).

Зазначеним Законом розділ X “Перехідні положення”  Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Відповідно до п. 21 з дня набрання чинності Закону, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Згідно пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, зазначені землі вважаються власністю територіальних громад.

По перше, відбувся автоматичний, одномоментний  перехід права власності на землю до територіальних громад

По друге,  в комунальну власність  територіальних громад сіл, селищ, міст перейшли землі, що передавалися в колективну власність підприємствам що припинені і не передані у приватну власність.

По третє, такі землі вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Щодо припинення колективних сільгосппідприємств. Згідно чинного законодавства, припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників.  Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.2004) реорганізація шляхом перетворення не була підставою для припинення юридичної особи. Тому колективні підприємства, реорганізовані шляхом перетворення до 01.01.2004 не являються припиненими.

Тому  необхідно перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, чи припинено юридичну особу КСП, якому передавалися землі в колективну власність.  В разі, якщо буде з’ясовано, що КСП як юридична особа не ліквідована, не реорганізована чи реорганізована шляхом перетворення 01.01.2004 та в подальшому не була припинена згідно Господарського кодексу України, право комунальної власності на такі землі не виникає.

Землі, що передавалися в колективну власність таким підприємствам так і залишаються землями колективної власності,  їх подальша доля законодавством не врегульована. Як аналогію права, можливо застосувати ст. 49-1 Закону України «Про землеустрій»,   ст. 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» і передати такі землі до комунальної власності в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .

Також до комунальної власності не переходять ділянки, які вже перебувають в приватній власності. Для того щоб бути певними, що за період з дати реєстрації державного акта на право колективної власності до 01.01.2019 року земельні ділянки не перейшли у приватну власність, бажано отримати інформацію про земельні ділянки від територіального органу Держгеокадастру.

Джерело: hromady.org