Про сайт
Шановні відвідувачі ! Радий вітати Вас на сторінках сайту !
В Україні налічується близько 350 лісогосподарських підприємств сфери управління Дежлісагенства, крім того діє близько 40 лісгоспів підпорядкування Мінагрополітики, десяток лісових підприємств Міноборони. Сюди слід додати комунальні лісові господарства, що створені на рівні областей та районів. Майже всі вони мають однакову структуру, штат, у своїй діяльності використовують аналогічні матеріальні, нематеріальні, природні ресурси, а тому стикаються зі схожими питаннями. Об’єктивно, що більшість проблем, які доводиться вирішувати лісівникам, лежать у правовій площині.
Наведу ситуацію з якою автор стикався у власній практиці: лісгосп перевіряє інспекція, виявляє порушення, в результаті накладає штрафи та стягнення. Минає певний час, і та ж сама інспекція приходить до іншого лісгоспу, де знаходить аналогічні порушення, і знову фінансово карає підприємство та керівних осіб. Далі починається процедура судового стягнення накладених санкцій, а з нею витрачаються час, нерви, пальне, гроші. Однак в останньому випадку цього можливо було запобігти, якби вчасно бути повідомленим про існуючі ризики, негайно усунувши недоліки. Адже в цілому для галузі немає значення, була то перевірка лісгоспу Луганській області чи перевірялось аналогічне підприємство в Закарпатті, - законодавче поле в країні єдине для всіх. Відтак, завтра з такою ж проблемою може стикнутись будь-яке інше лісове господарство, потрапивши в аналогічну неприємну ситуацію.
Не є секретом, що в окремих районних центрах лісгоспи лишились чи не є єдиними діючими підприємствами, а тому стають зручною мішенню для перевіряльників. Тим більш, законодавець створив багато «слабких місць» у правовому полі для роботи виробничих підприємств, які успішно використовують контролюючі органи. Необхідність виконання планових показників та бажання будь-яким чином «мобілізувати кошти до бюджету» змушує перевіряльників постійно покращувати власну винахідливість. Зараз в апаратах правоохоронних та контролюючих органів функціонують цілі відділи, які займаються розробкою шляхів та схем виявлення порушень у власних сферах контролю. Про захист «зверху» та скидки на державну форму власності казати лісівникам не доводиться, скоріше – навпаки. Держава вже давно привчає самостійно турбуватись свої підприємства про власну економічну безпеку, не покладати надій на профільні державні органи.
Кожний рік Міністерство юстиції України реєструє 300 тисяч нормативних актів, та існує тенденція до їх ускладнення та збільшення кількості. Тому підприємству, навіть зі штатним юристом, важко самостійно уберегтись від усіх помилок, ризиків, втрат, пов’язаних із застосуванням законів на практиці.
Виникає питання: що робити в цих умовах ? Протиставити значним можливостям державних структур може знання технології їхніх дій, досконале використання наданих законом прав, грамотний захист. Як відомо, незнання закону не звільняє від відповідальності, а от його знання – цілком може убезпечити. Зараз варто вчитися на «проколах» окремих колег, щоб уберегти більшість лісових підприємств від аналогічних помилок. Автор цілком впевнений, що краще запобігати та передбачати, ніж потім усувати негативні наслідки вже вчинених дій.
Звісно, правова інформація не є панацеєю від всіх негараздів, але вона може значно полегшити роботу у багатьох напрямках господарської діяльності. Мисливське господарство, землеустрій, трудові відносин, бюджетне фінансування, державні закупівлі, адміністративна практика, договірна робота – це далеко не повний перелік правовідносин, з якими керівники, головні лісничі, кадровики, головні бухгалтери лісогосподарських підприємств стикаються щоденно.
При чому будемо відверті: в існуючих економіко-правових умовах підприємство не може працювати без порушень, тим більш, коли на це штовхають самі закони та реалії української економіки. Однак автор переконаний, що лісова галузь має працювати прозоро та чесно, зменшуючи рівень тіньових проявів та зловживань.
Всім відомо, що вітчизняне законодавство містить масу колізій та суперечностей. Абсурдно, але зараз вимоги окремих нормативів важко пояснити з позицій здорового глузду – їх можливо розтлумачити лише юридично. На цьому фоні існує нагальна потреба у належному правовому забезпеченні підприємств лісової галузі.
Відтак, основним завданням цього сайту є надання якісної правової інформації в сфері лісового господарства, аналіз та узагальнення правозастосовчої практики лісових господарств, моніторинг лісового та суміжного законодавства, кваліфікована юридична підтримка управлінських рішень. Нашою метою є попередження та мінімізація господарських ризиків роботи лісгоспів, зменшення фінансових та операційних витрат, полегшення правових процедур.
Увага ! Певна частина авторських коментарів та статей публікуватиметься в скороченому вигляді, анонсами чи у вигляді переліку запитань без відповідей. З їх повним текстом можуть ознайомитись тільки лісгоспи, як уклали з автором абонентський договір. На це є дві причини: по-перше, певні відомості про «вразливі місця» лісових підприємств не бажано знати контролюючим органам. По-друге, якісна аналітична інформація – це завжди продукт праці, а тому повинен належно оплачуватись. Всіх бажаючих отримати або поділитись фаховою інформацією автор запрошує до співпраці. Це можна зробити за допомогою функції зворотного зв’язку.
Сайт не залишає без уваги інтерес пересічних громадян до лісового законодавства та вітчизняного лісокористування. Автор виступає за конструктивний та зрозумілий діалог лісівників з громадськістю, який би мав на меті спільне збереження українських лісів. У зв’язку з цим відповіді на питання громадян, що стосуються правових аспектів лісового господарства надаються безкоштовно.
Сподіваюсь, що всі бажаючі знайдуть на сайті необхідну та корисну правову інформацію. Дякую за увагу!
З повагою, Олег Сторчоус.