Пожалуйста, подождите...
21.07.2021 Коментарі та роз’яснення > Роздiл: Судові узагальнення Позов про відшкодування моральної шкоди: Верховний Суд визначив юрисдикцію

Позов про відшкодування моральної шкоди: Верховний Суд визначив юрисдикцію

 

Якщо позов заявлений до суб’єкта владних повноважень, проте не пов’язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір, такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

 

Сама по собі участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Суду необхідно з’ясовувати, у зв’язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо позов заявлений до суб’єкта владних повноважень, проте не пов’язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір, такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 756/9153/18-ц.

 

Звертаючись із позовом про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 послався на те, що судом першої інстанції тривалий час не розглядається справа за його позовом до ТОВ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача. У зв’язку з цим він звернувся зі скаргою до керівника апарату цього суду про невжиття заходів щодо розгляду його справи протягом строку, встановленого законом, проте відповіді не отримав.

 

Закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що предмет спору, характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами, а також суб'єктний склад учасників спору, свідчить про те, що справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства та належить до юрисдикції адміністративних судів.

 

Верховний Суд не погодився з таким висновком судів з огляду на таке. Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

 

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

 

Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин.

 

Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

 

Апеляційний суд послався на вказану вище норму права, проте неправильно її витлумачив. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки не врахував, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не пов'язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

 

Джерело: Судово-юридична газета