5 помилок при звільненні під час випробувального строку

Випробувальний строк – це хороший інструмент для роботодавця для перевірки знань та вмінь нового працівника. У період випробувального терміну роботодавець з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки.

Як зазначив Верховний Суд в постанові по справі №640/23002/19 від 28.01.2021 р., випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник.  

Відповідно до п. 11 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку встановлення невідповідності працівника посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Проте під час звільнення за невідповідність посаді під час випробувального строку роботодавці можуть припуститись помилки, яка зіграє не на його користь в суді у разі оскарження працівником такого звільнення.

Давайте розберемо помилки, яких не слід припускатись при  звільненні працівника під час випробувального строку.

1. Не зазначають в наказі або трудовому договорі строк випробування.

Відповідно до п. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Отже, умови та строк випробування слід вказувати або в наказі про призначення на посаду та (або) в письмовому трудового договорі.

2. Звільняють, коли випробувальний строк вже закінчився.

Відповідно до ст. 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника.

Отже, звільняти працівника-випробувальника за п. 11 ст. 40 КЗпП України можна лише під час випробувального строку, але ніяк не після нього.

3. До випробувального строку не враховують дні лікарняного або відпустки.

Відповідно до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (лікарняний, відпустка — п. 3 ст. 27 КЗпП України).

Отже, якщо працівник під час випробувального строку захворів або перебуває у будь-якій відпустці, роботодавець повинен продовжити строк випробування на відповідний строк відсутності працівника.

4. Звільняють працівника за п. 11 ст. 40 КЗпП за порушення трудової дисципліни, чого робити не можна.

Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.

У період випробування лише одна особливість у його правовому становищі — в період випробування він може бути звільнений з роботи як такий, що не витримав випробування.

Роботодавець має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Висновок про невідповідність посаді повинен бути обґрунтованим, із зазначенням обставин та фіксуванням фактів: коли працівник не справляється з дорученою роботою, в чому полягає недостатність кваліфікації, конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.

Для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб`єкта призначення.

5. Своєчасно письмово не попереджають про звільнення.

Відповідно до п. 3 ст. 27 КЗпП України в разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за 3 дні (держслужбовців за 7 днів).

Крім того, як зазначає Верховний Суд в постанові по справі №817/892/18 від 10.06.2021 р.  попередження про звільнення повинно містити чіткі підстав невідповідності займаній посаді, бути конкретизованими, а не загальними, із наведенням мотивів, не відображає обставин, що мали вплив на його прийняття.

Джерело: Лисенко Ганна, profpressa.com