Пожалуйста, подождите...
21.04.2022 Роздiл: Трудові відносини Трудові права та гарантії працівників – добровольців територіальної оборони

Трудові права та гарантії працівників – добровольців територіальної оборони

 

Хто є добровольцем територіальної оборони

 

Територіальна оборона ― це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що діє з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги в захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 р. № 1702-IX; далі ― Закон № 1702).

 

Територіальна оборона є частиною Збройних сил України. На добровольців під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних сил України.

Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони. Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони (п. 3 і 4 ст. 4 Закону № 1702).

 

Добровольче формування територіальної громади — воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

 

Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 р. № 1449 (далі ― Положення № 1449).

 

Основу добровольчих формувань територіальних громад складають громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах. Громадяни України, які не проходили військову службу в Збройних силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах, зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад після складення ними присяги добровольця територіальної оборони (п. 6 і 7 ст. 9 Закону № 1702).

 

Доброволець Сил територіальної оборони Збройних сил України — це громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах упродовж останніх п'яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних сил України (ст. 1 Закону № 1702).

 

Як стати добровольцем територіальної оборони:

  • мати вік від 18 років;
  • проживати на території громади, де діє добровольче формування;
  • пройти медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку);
  • подати заяву на ім’я командира добровольчого формування, який протягом семи днів ухвалює рішення про зарахування до добровольчого формування або про відмову;
  • укласти контракт добровольця територіальної оборони, форма якого затверджена наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 р. № 84;
  • отримати посвідчення добровольця встановленої форми протягом 30 днів.

 

Таким чином, добровольцем територіальної оборони є особа, яка уклала контракт добровольця територіальної оборони та якій видано посвідчення.

 

Порядок укладення контракту добровольця територіальної оборони

 

Контракт добровольця територіальної оборони укладається з командиром добровольчого формування на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов’язків, з урахуванням всіх прав, свобод та гарантій, закріплених Конституцією України та КЗпП, відповідно до Закону № 1702 та Положення № 1449.

 

Контракт укладається строком на три роки. Але він може бути достроково припинений (розірваний) з ініціативи командира або добровольця в порядку та на підставах, визначених п. 23 Положення № 1449. Припинення контракту добровольця територіальної оборони має наслідком припинення членства в добровольчому формуванні.

 

Контракт добровольця територіальної оборони укладається у чотирьох примірниках, які надаються: члену добровольчого формування, командиру військової частини Сил територіальної оборони Збройних сил України, командиру добровольчого формування та керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

 

Облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ведеться територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за територіальним принципом. Командир добровольчого формування веде іменний список добровольчого формування.

 

Таким чином, для підтвердження статусу добровольця територіальної оборони особа повинна мати контракт та посвідчення добровольця територіальної оборони. Копії цих документів працівник має надати роботодавцю для подальшого оформлення трудових відносин з працівником-добровольцем під час дії його контракту.

 

 

Чи зберігається за працівником-добровольцем
робоче місце та заробіток

 

За працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається посада та середній заробіток як за військовослужбовцями, зазначеними в ст. 119 КЗпП. Хоча згадана стаття не містить прямої вказівки на добровольців, останні все ж таки мають зазначені гарантії, зважаючи на викладене нижче.

Добровольчі формування в межах завдань територіальної оборони можуть провадити діяльність, яка визначена п. 2 Положення № 1449, що за своєю суттю є виконанням державних або громадських обов'язків, які здійснюються в робочий час.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних сил України (п. 3 ст. 9 Закону № 1702).

Відповідно до затвердженої форми контракту, доброволець, уклавши контракт, виконує державні та/або громадські обов’язки, маючи всі права, свободи й гарантії, передбачені, зокрема, КЗпП, Законом № 1702 та Положенням № 1449. Держава, від імені якої виступає командир, зобов’язується забезпечити належні умови для виконання добровольцем покладених на нього завдань, зокрема додержання його прав і свобод, прав членів його сім’ї, включаючи надання пільг, гарантій соціального та правового захисту, установлених, зокрема, КЗпП.

На добровольців під час їх участі в заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також під час виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (частина друга ст. 24 Закону № 1702.)

Відповідно до частини першої ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Отже, на добровольців територіальної оборони поширюються норми ст. 119 КЗпП, згідно з якою за ними  зберігається місце роботи (посада)  та середній заробіток.

 

Дії роботодавця щодо працівника-добровольця

 

Залежно від обставин, а саме робочого часу, який витрачає працівник для виконання обов’язків добровольця, обсягу роботи, домовленостей між роботодавцем і працівником, на думку автора, є три  варіанти оформлення трудових відносин з працівником на час укладення ним контракту добровольця.

 

  1. Видати наказ про увільнення працівника від виконання роботи у зв’язку із зарахуванням його до складу добровольчого формування Сил територіальної оброни Збройних сил України на період воєнного стану.

 

Підставою для видання такого наказу є контракт добровольця територіальної оборони.

 

Враховуючи воєнний стан та активні бойові дії, доброволець не завжди може надати роботодавцю контракт. Тому в згаданих умовах для видання такого наказу достатньо буде надіслати фото або скан-копію контракту на електронну пошту або будь-який месенджер роботодавця, а в разі неможливості цього зробити достатньо буде усного повідомлення від працівника. У наказі також слід вказати, що робоче місце (посада) зберігається за працівником.

Щодо оплати в період увільнення працівника, то кожен роботодавець вирішує  самостійно: або виплачувати середній заробіток, як вказано в ст. 119 КЗпП, або (за можливості) виплачувати повну заробітну плату, про що слід вказати в наказі.

У табелі обліку використання робочого часу проставляється  відмітка «ІН» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.). 

 

  1. Видати наказ про встановлення працівнику гнучкого режиму робочого часу з урахуванням часу його залучення до виконання обов’язків добровольця тероборони.

 

Підставою для видання такого наказу є заява працівника-добровольця. Розмір заробітної плати при цьому може встановлюватися з урахуванням відпрацьованого часу, але не менше мінімальної зарплати.

  1.  Якщо працівник-доброволець може  «суміщати» роботу та обов’язки добровольця без шкоди для робочого процесу, то жодних наказів роботодавець не видає, а заробітна плата виплачується згідно з умовами трудового договору.

 

Соціальні гарантії добровольців територіальної оборони

 

На добровольців територіальної оборони під час дії контракту поширюються такі соціальні та правові гарантії:

 

  • визначені ст. 119 КЗпП;
  • передбачені статутом Збройних сил України;
  • встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII;
  • отримання статусу ветерана війни за виконання завдань на територіях, де велися активні бойові дії,  відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (ст. 25 Закону № 1702);
  • змінами, внесеними до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», добровольців територіальної оборони прирівняно до ветеранів війни. Також змінами, внесеними до п. 19 частини першої ст. 6 та п. 11 частини другої ст. 7 цього ж Закону, добровольці Сил територіальної оборони Збройних сил України визнаються учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни;
  • право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв'язку з виконанням завдань добровольця (ст. 25 Закону № 1702),
  • відшкодування збитків у зв'язку із затриманням, арештом або засудженням незаконними органами чи формуваннями, утвореними на тимчасово окупованих територіях України, або органами чи формуваннями країни, яка здійснює збройну агресію проти України, особам, залученим до конфіденційного співробітництва із Силами спеціальних операцій Збройних сил України.

 

Підсумовуючи, хотілося б додати, що, по-перше, нормативно-правові акти, які регулюють відносини добровольців територіальної оборони Збройних сил України (Закон № 1702, Положення № 1449, наказ про затвердження форми контракту добровольця тероборони), були ухвалені нещодавно. Тому й постає багато питань щодо їх застосування.

 

Наприклад, постають проблеми щодо передання контракту керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якщо його укладено з добровольцем, який зареєстрований в іншій області, але проживає за місцем перебування добровольчого формування.

 

По-друге, складні умови взаємодії під час воєнного стану та активних бойових дій потребують нових інструментів та способів комунікації між роботодавцем і працівником. Нагадаю про ст. 29 КЗпП, відповідно до якої ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами допускається з використанням засобів електронного зв'язку.  Вказану норму можна застосувати і в разі потреби повідомити роботодавця про укладення працівником контракту добровольця.

 

По-третє, позиції Верховного Суду з багатьох питань у мирний час не будуть застосовуватися під час розгляду трудових спорів, які виникають у воєнний час, у зв’язку з таким фактом, як ВІЙНА, що вже визнано форс-мажором на національному рівні.

 

Тому раджу і роботодавцям, і працівникам з розумінням ставитись один до одного та знаходити раціональний вихід із ситуації, пов'язаної з оформленням трудових відносин у разі виконання працівником обов’язків добровольця.

 

 

Джерело: profpressa.com