Чи може охоронець працювати цілодобово?

Припустімо, до вас навідався інспектор праці — з перевіркою дотримання законодавства про працю.¹ Насамперед його може зацікавити наявність на підприємстві охоронців, адже саме ці працівники, особливо якщо вони працюють цілодобово, є «найвразливішими» з точки зору різноманітних доплат. Через небажання бухгалтерів з’ясовувати тонкощі заплутаного законодавства і проводити додаткові розрахунки порушуються права працівників, а оформлення «як простіше» призводить до зменшення розміру заробітної плати, належної охоронцям. Читайте про те, як налагодити чіткий облік відпрацьованого часу працівників, повноцінно його оплачувати і в чому полягають деякі труднощі.

Графік змінності та посадові (робочі) інструкції

Відповідно до ст. 7 Закону про колективні договори, взаємні зобов’язання між роботодавцями і працівниками щодо режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку встановлюються у колективному договорі.² Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, що їх затверджують трудові колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу (ст. 142 КЗпП), чи графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган (ст. 52 КЗпП). В обох випадках потрібне схвалення виборного органу профспілкової організації (профспілкового представника), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — іншого уповноваженого на представництво органу.

¹ Докладно про перевірки дотримання законодавства про працю читайте у другій частині спецдодатка «До вас прийшли», липень 2006 р.

² Лист Мінпраці від 07.04.2006 р. №2411/0/14-08/18 «Щодо обов’язковості укладення колективного договору на підприємстві» та коментар Олексія Кравчука «Ухиляння від укладання колдоговору карається» читайте у «ДК» №24/2006.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються: тривалість щоденної роботи, час початку і закінчення роботи, порядок чергування працівників у змінах. У графіках змінності визначаються час початку, закінчення і тривалість зміни, час перерв для відпочинку і харчування, а також час, що надається для міжзмінного та щотижневого відпочинку. Графіки доводяться до відома кожного працівника, як правило, не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Для забезпечення безперервного циклу охорони підприємства встановлюється спеціальний графік змінності: група охоронців (або один) для виконання своїх службових обов’язків повинні перебувати на робочому місці цілодобово або майже цілодобово. Згідно з частиною першою ст. 59 КЗпП, тривалість перерви у роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється (частина друга ст. 59 КЗпП). Вихідні дні надаються почергово кожній групі працівників (ст. 69 КЗпП), при цьому тривалість щотижневого (міжзмінного) безперервного відпочинку повинна бути не менша як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Відповідно до частини першої ст. 66 КЗпП, максимальна тривалість перерви для відпочинку і харчування не повинна перевищувати 2 години.

Перерва не включається до робочого часу і надається, як правило, через чотири години після початку роботи. Якщо перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймати їжу протягом робочого часу (частина четверта ст. 66 КЗпП). При цьому порядок і місце прий­мання їжі встановлює власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом профспілкової організації.

Усі права й обов’язки працівників, а також конкретні межі їхньої відповідальності докладно описуються у посадових (робочих) інструкціях. Як зазначається у Листі №36-508, «посадові інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов’язків, повноважень і відповідальності». Вони складаються на основі Довідника та особливостей штатного розпису підприємства, затверджуються керівником і обов’язково доводяться до працівників під розписку. Назва посади має відповідати професійній назві роботи, що передбачена Класифікатором професій. Так, до працівників захисних та охоронних служб (КП 5169) належать, зокрема, посади: охоронець, охоронник, черговий бюро перепусток. Згідно з Довідником для керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців складаються посадові інструкції, а для представників робочих професій (до яких належать охоронці) — робочі інструкції. У тексті робочої інструкції охоронців слід звернути особливу увагу на вичерпний перелік завдань та обов’язків. Приміром, можна обумовити таке:

1) охоронець охороняє об’єкти і матеріальні цінності;

2) перевіряє документи в осіб, які проходять на об’єкт (виходять з об’єкта), що охороняється, і контролює ввезення та вивезення (винесення) матеріальних цінностей;

3) здійснює контроль за роботою встановлених на підприємстві приладів охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, повідомляє охоронну фірму про їхнє спрацювання;

4) приймає під охорону обладнані сигналізацією відокремлені приміщення; проводить відеоспостереження тощо.

Зміни та доповнення до інструкцій можна вносити лише на підставі наказу керівника за згодою працівника. Додамо, що робочу інструкцію та зміни до неї погоджує профспілковий комітет або інший уповноважений орган трудового колективу.

Підсумований облік робочого часу

Якщо кожна зміна триває більше 8 годин, а робочі дні чергуються з вихідними, то для чіткого і правильного обліку робочого часу доцільно підсумовувати фактично відпрацьований працівником час за певний обліковий період. У Листі Мінпраці №18-403 визначено: «Обліковим є календарний період, протягом якого має бути в середньому дотримана встановлена трудовим законодавством для відповідної категорії працівників тривалість робочого дня, робочого тижня. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком і охоплює як робочий час, так і години роботи у вихідні і святкові дні й години відпочинку». Обліковий період також може встановлюватися галузевими нормативними документами.

Підсумований облік робочого часу¹ запроваджується відповідно до ст. 61 КЗпП «на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу».

¹ Підсумованому обліку робочого часу було присвячено статтю Олега Згурського в «Школі бухгалтера» №11/2005 із серії публікацій «Нестандартний графік роботи».

У Листі №20-579¹ підтверджується: «Для такої категорії працівників, як працівники служби охорони підприємства, як правило, запроваджується підсумований облік робочого часу за погодженням з профспілковим комітетом». Згідно з п. 2 Рекомендацій² «при підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі».

Графіки складаються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин (нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень), обумовлених у ст. 50 і 51 КЗпП (розрахунок норми тривалості робочого часу на 2006 рік наведено у Листі №036-15³). При підсумованому обліку робочого часу обліковим періодом, як правило, є місяць (абзац 2 п. 6 Рекомендацій).

У разі застосування режиму підсумованого обліку робочого часу за рахунок збільшення тривалості робочого часу протягом зміни вихідні дні чергуються з робочими днями через один, два, три або іншу кількість днів. Якщо врахувати наведену вище вимогу частини першої ст. 59 КЗпП, то стає зрозуміло, що після безупинної роботи протягом доби працівник повинен щонайменше дві доби відпочивати. На практиці найчастіше використовуються два графіки роботи: охоронець (група охоронців) добу працює і дві доби відпочиває (три зміни) або після доби чергування надається три доби відпочинку (чотири зміни).

Важливо з’ясувати, наскільки правомірним є встановлення цілодобової чи майже цілодобової тривалості зміни. Загального нормативно-правового акта, який містить заборону встановлювати цілодобову тривалість зміни, немає.⁴ У п. 15 Рекомендацій (щоправда, цей документ має лише рекомендаційний характер) міститься твердження: «При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово». При цьому в п. 4 Рекомендацій згадується, що «виходячи з виробничих потреб роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу за зміну».

¹ Див. «ДК» №09/2004.

² Див. «ДК» №22/2006.

³ Див. «ДК» №45/2005. Лист Мінпраці від 09.10.2006 р. №6540/0/14-06/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2007 рік» див. у «ДК» №43/2006.

⁴ Проте у проекті Закону України від 28.08.2003 р. №1038-1 «Трудовий кодекс України» (підготований до другого читання, у редакції від 10.02.2006 р.) міститься п. 3 ст. 143 такого змісту: «Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати дванадцяти годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі в стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни». Слід мати це на увазі.

Згідно з п. 3.9 Гігієнічної класифікації, якою слід керуватися роботодавцям усіх організаційно-правових форм та форм власності, «при більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби».

Своєю чергою, роботодавець забезпечує працівникам можливість відпочивати протягом зміни (шляхом надання додаткових перерв для відпочинку — з перебуванням на робочому місці або поза ним), тобто характер та умови праці не повинні призводити до перенапруження і швидкого стомлювання, що може негативно впливати як на працездатність, так і на стан здоров’я працівників. Варто все-таки отримати письмову згоду працівників, які залучаються до роботи з довготривалими змінами.

Частина друга ст. 5 Закону про охорону праці зобов’язує роботодавця під час укладення трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про право працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Оскільки наразі жодні пільги і компенсації для працівників за те, що вони зайняті на роботах з тривалістю зміни більш ніж 8 годин, законодавством не передбачені, то роботодавець може встановлювати їх за свій кошт (така можливість передбачається у колективному або у трудовому договорі), як пропонується частиною третьою ст. 7 Закону про охорону праці.

За підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем і має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності. У п. 12 Рекомендацій зазначено: «Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину».

Проте враховуючи, що на українських підприємствах основним режимом роботи є п’ятиденний робочий тиждень, доцільно розраховувати норму робочого часу за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу за графіком п’ятиденного робочого тижня, з урахуванням скорочення робочого дня напередодні святкових і неробочих днів. Таку систему обліку слід обумовити у колективному договорі. Оскільки при п’ятиденному робочому тижні ст. 52 КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи (зміни), норму робочого часу за обліковий період можна визначити за формулою:

Нр.ч. = Трр.д. х Кр.д. - х ,

де:

Нр.ч. — норма робочого часу за обліковий період;

Трр.д. — тривалість робочого дня в годинах;

Кр.д. — кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня;

х — скорочення тривалості робочого дня напередодні святкових і неробочих днів (абзац 2 п. 12 Рекомендацій).

Робота працівників, щодо яких ведеться підсумований облік робочого часу, як правило, оплачується з використанням погодинної системи оплати праці. Заробітна плата нараховується виходячи з фактичної кількості відпрацьованих годин і посадового окладу або годинної тарифної ставки. Підприємства, користуючись наданими їм чинним законодавством правами, самостійно у колективних договорах, з дотриманням норм генеральної та галузевої угод, встановлюють розміри годинних тарифних ставок (окладів) при запровадженні погодинної оплати праці (ст. 97 КЗпП).

Доплати, на які мають право охоронці

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді — у подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП). Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Надурочні роботи не повинні перевищувати чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік (частина перша ст. 65 КЗпП). Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою робочого часу за цей період (абзац 3 п. 12 Рекомендацій). Зверніть увагу також на п. 10 Рекомендацій: «Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду».

Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день підлягає оплаті у подвійному розмірі: працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками, — у розмірі подвійної годинної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.¹ Оплата у зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Робочий час з 10 години вечора до 6 години ранку вважається нічним (ст. 54 КЗпП). Відповідно до ст. 108 КЗпП, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсот­ків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Генеральною угодою (яка зберігає чинність, оскільки нова Генеральна угода на 2006 — 2008 роки наразі не підписана²) встановлено доплату за роботу в нічний час до 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи. Вищі розміри оплати у нічний час можуть бути передбачені галузевими і регіональними угодами або встановлені у колективному договорі (ст. 97 КЗпП).

Статтями 106 — 108 КЗпП не передбачено враховувати доплату за робочий час, відпрацьований понаднормово, при оплаті цього самого часу, відпрацьованого ще й у святковий чи неробочий день. Тому кожен вид робіт підлягає окремій додатковій оплаті.

Проте, згідно з п. 11 Реко­мендацій, під час підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, адже вона вже оплачена у подвійному розмірі (у вигляді доплати за роботу у святковий чи неробочий день — у розмірі подвійної годинної ставки понад оклад). Доплату за нічні години нараховують незалежно від того, проводилася робота у будні чи у свята.

Приклад Охоронець, щодо якого ведуть підсумований облік робочого часу і робота якого оплачується з використанням погодинної системи оплати праці, відпрацював за серпень 2006 р. — 180 годин. Норма робочого часу (за графіком п’ятиденного робочого тижня) — 175 годин. При цьому 6 годин він відпрацював у святковий день 24 серпня за графіком. Робота у нічні години — 30 годин. Оклад охоронця — 525 грн.

Годинна тарифна ставка охоронця — 3 грн (525 грн : 175 год.). Зарплата за серпень 2006 р. становить 604,50 грн:

— оплата за відпрацьовані години — 540 грн (180 год. х 3 грн);

— доплата за нічні години (35%) — 31,50 грн (3 грн х 30 год. х 0,35);

— доплата за роботу в святкові дні (за графіком) — 18 грн (3 грн х 6 год.);

— доплата за роботу понаднормово — 15 грн (3 грн х (180 - 175) год.).

У наступній частині статті розглянемо облік використання робочого часу, особливості оплати лікарняних, відпусток та іншої тимчасової відсутності, деякі обмеження для роботи на посаді охоронця інвалідів, жінок та інших категорій працівників, а також податковий і бухгалтерський облік оплати праці цілодобових охоронців.

¹ Докладніше читайте у статтях Тетяни Мойсеєнко «Доплата за роботу у вихідні та святкові дні» в «ДК» №20/2006 та «Працювали? Працюєте? Будете працювати? Отримайте доплату!» в «ДК» №06/2004.

² На момент написання статті нову Генеральну угоду ще не було підписано — на прес-конференції в агенції «Інтерфакс-Україна» 13.10.2006 р. міністр праці та соціальної політики М. Папієв висловив надію, що нова Генеральна угода між профспілками, урядом і організаціями роботодавців України буде підписана найближчим часом.

Нормативна база

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Закон про колективні договори — Закон України від 01.07.93 р. №3356-ХІІ «Про колективні договори і угоди».

Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.92 р. №2694-ХІІ «Про охорону праці».

Генеральна угода — Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004 — 2005 роки від 19.04.2004 р.

Довідник — Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. №336.

Рекомендації — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138.

Гігієнічна класифікація — Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом МОЗ від 27.12.2001 р. №528.

Класифікатор професій — Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. №375.

Лист №36-508 — Лист Мінпраці від 03.10.2005 р. №36-508 «Посадові інструкції працівників».

Лист №18-403 — Лист Мінпраці від 13.06.2003 р. №18-403 «Про оплату праці».

Лист №20-579 — Лист Мінпраці від 15.12.2003 р. №20-579 «Щодо оплати листка непрацездатності працівнику служби охорони підприємства».

Лист №036-15 — Лист Мінпраці від 04.10.2005 р. №7881/0/14-05/036-15 «Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік».

Джерело: https://dtkt.com.ua/show/1cid02860.html